ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА ВЛАСНОЮ ІНІЦІАТИВОЮ (Рада бізнес-омбудсмена)

З моменту оголошення про власне розслідування бізнес-омбудсмена щодо блокування і ризиковості в адмініструванні податку на додану вартість, команда Ради бізнес-омбудсмена (РБО) уже встигла розробити великий опитувальник і розіслати його 70+ бізнес-асоціаціям, надіслати запити до понад десятка органів влади і розпочати системний аналіз близько 1,5 тис. індивідуальних справ із власної бази даних.

За попередньою оцінкою бізнес-омбудсмена, занепокоєння і скарги бізнесу мають під собою реальні основи, як короткі, так і довгострокові.

Протягом останнього кварталу сталися зміни до законодавства, які спричинили непередбачувані і належним чином непрогнозовані самою державою результати. Промовистими, зокрема, виглядають жовтневі зміни до Постанови Кабінету Міністрів №1165, що зненацька застали бізнес. До того бізнес роками не мав проблем із блокуванням податкових накладних, а тепер змушений подавати обширну додаткову документацію. Більше того, незрозумілий поспіх із зміною алгоритмів роботи автоматизованої системи СМКОР, і головне – якою була мета цих змін та чи було її врешті досягнуто.

Вже довший час помітна недостатня точність алгоритмів СМКОР, що призводить до зупинення податкових документів добросовісному бізнесу. Підтвердженням цього є високий показник зареєстрованих накладних самими податковими органами чи-то на регіональному, чи-то на центральному рівні. Водночас подання одного пакету документів займає необґрунтовано багато часу, що означає або відволікання штатного бухгалтера від звичної роботи, або додаткові витрати на професійних консультантів.

Від самого запуску системи СМКОР джерелом проблем є відсутність належного обґрунтування рішень. Державна податкова служба цю проблему також визнає і восени уже видала лист-роз’яснення, як потрібно обґрунтовувати рішення по ризиковості. Тим не менш, рішення про неприйняття таблиць даних і відмови у реєстрації податкових накладних зачасту усе ще обмежуються проставлянням «галочки» навпроти однієї із загальних підстав. Це заганяє бізнес у глухий кут, бо змушує витрачати додатковий ресурс на з’ясування конкретних обставин по своїй справі. Створення комунікаційних платформ і «гарячих» ліній в цілому допомогло, однак варто, аби податкова завчасно все пояснювала, тим більше, що це і є її слабким місцем далі у суді.

У підсумку ці технічні проблеми доводять до порочної практики наповнення бюджету за рахунок оборотних коштів підприємств. Враховуючи, що у постачальника, чию накладну було заблоковано, виникло податкове зобов’язання, але у його покупця до моменту реєстрації цієї ж накладної не буде права на податковий кредит, державний бюджет з місяця у місяць наповнюється сумами, які в майбутньому все-таки будуть повернуті підприємствам, проте для останніх їхня вартість у часі зменшиться. Іншими словами, на рівні адміністративного, так і судового оскарження існує велика частка рішень на користь платників, а тому податкові накладні по завершенню оскаржень таки реєструються, однак може минути як 1 місяць, так і більше 3-ох років, поки судове рішення буде виконане. Протягом цього часу держава де-факто безкоштовно користується оборотним капіталом підприємств, не відшкодовуючи йому за це ніяких економічних втрат.

Розслідування Ради бізнес-омбудсмена триває, і кожна з наведених вище обставин (і не тільки) піде під мікроскоп. Фінальні результати розслідування установа опублікує вже в новому році

Прес-реліз: https://bit.ly/3jkAB6x