ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ НЕ ПРОСТО ЗБІЛЬШИТИ ПРИПЛИВ ВАЛЮТ В УКРАЇНУ, А РАДИКАЛЬНО ПОЛІПШИТИ ЕКПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАЛАНС, — СЕРГІЙ ГРИЩЕНКО, ПРОВІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІТИК

    ICC Ukraine Newsletter продовжує збирати коментарі та думкуи провідних українських економічних аналітиків, фахівців, представників профільних галузевих об»єднань стосовно того, що зробити державі, аби підтримати відчизняний експорт. Ми попросили прокоментувати цю тему, одного з найкращих еколномічтів України, який прекрасно знає реальний сектор, радника президента ІСС Ukraine, Сергія Георгійовича Грищенка.

ICC Ukraine Newsletter: Минулого тижня представники галузевих організацій металургів закликали Міністерство інфраструктури і УЗ дати пріоритет експортним вантажам, які забезпечують приплив валюти, в портах та на Українській залізниці. Зараз це актуально для металургів, але через місяць-два стане актуально і для АПК. Як ви вважаєте, такі заходи допоможуть зберегти хоч якийсь притік валюти в країну, і опосередковано підтримати гривню?

Сергій Грищенко: У цій “медалі” є 2 сторони. Адже основне завдання не просто збільшити приплив валюти в Україну, а радикально поліпшити експортно-імпортний баланс, тобто поряд із збереженням експорту, слід прийняти вимушені заходи щодо обмеження імпорту. Україна це вже проходила на початку 90-х років, коли діяла спеціальна комісія валютного регулювання при КМУ, вводилося поняття “критичного імпорту”, і ситуацію тоді вдалося стабілізувати, а потім і зовсім відмовитися від обмежень. На мій погляд, зараз треба діяти аналогічно, незважаючи на можливі заперечення – Україна, мовляв, член СОТ і зобов’язана жити за законами цієї авторитетної міжнародної організації. Два приклади з життя металургів. США – теж член СОТ, що не завадило Президенту Дональда Трампа в 2017 році прийняти довільні “драконівські” заходи щодо обмеження імпорту в США практично всіх видів металургійної продукції. Відверто говорячи, ці дії по закриттю для нас ринку США були не дуже чутливі, але пішла зустрічна аналогічна міра з боку ЄС – а це вже третина нашого українського експорту металу. І ніяке СОТ, ніяке свежеподпісанное Угода про асоціацію Україна-ЄС, не завадили європейським партнерам ввести квотні обмеження для імпорту українського металу. При мізерному розмірі квот, як було в 90-х роках. Подивимося на східний напрямок. Росія – теж член СОТ, але спробуйте ввести хоча б тонну українських труб, якщо не отримаєш схвалення Фонду розвитку трубної промисловості РФ, свято блюдущего інтереси російських трубників. Зараз нам треба робити так само – уважно проаналізувати імпорт, визначитись з “критичними” життєво важливими позиціями, а потім прикрити лазівки відтоку валюти з України. Якщо додати, що імпорт найчастіше йде за демпінговими цінами, то прапор чиновникам Мінекономіки в руки – проводите антидемпінгові розслідування, приймайте компенсаційні заходи і захищайте надійно вітчизняних товаровиробників. Це дасть поштовх до розвитку внутрішнього ринку, зменшить нашу залежність від зовнішніх ринків, враховуючи їх мінливу кон’юнктуру, особливо в умовах починається світової економічної кризи. Що стосується інших заходів – то вже, як відомо, прийнятий Радою низки законів і ряд рішень Уряду на підтримку бізнесу. Поки це декларації про наміри, але якщо все буде реалізуватися – це суттєва підтримка виробників, в тому числі експортерів.

ICC Ukraine Newsletter: дуже вам дякую.