Олена Перепелинська: «Арбітражний суд ІСС має багато переваг для приватного бізнесу та підприємств державного сектору»

Арбітраж як спосіб вирішення спорів виник багато століть тому і зарекомендував себе як ефективний механізм. Україна активно перейняла цю практику та імплементувала міжнародні стандарти арбітражу у своє законодавство. Крім того, арбітражна спільнота докладає багато зусиль, щоб зробити Україну привабливим місцем арбітражу.  Важливу роль у цьому процесі відіграє Олена Перепелинська, Голова Арбітражної комісії ICC Ukraine, Президент Української Арбітражної Асоціації та партнер юридичної фірми INTEGRITES.   

– Пані Олено, Ви – визнаний на міжнародному рівні фахівець з міжнародного арбітражу, член Міжнародного арбітражного суду ІСС, як почалася Ваша арбітражна практика?

– Почалося все зі студентських часів, коли я взяла участь у студентському міжнародному конкурсі з міжнародного комерційного арбітражу у Відні. Далі це переросло у справу всього життя.

З 2018 року я є членом Міжнародного арбітражного суду ІСС, минулого року відбулося перепризначення на новий трирічний термін. І майже одночасно надійшла пропозиція очолити Арбітражну комісію ІСС Ukraine.

За загальним правилом, члени Міжнародного арбітражного суду ІСС можуть виконувати свої функції не більше двох термінів поспіль, тож мій поточний термін є останнім, як і термін другого члена Міжнародного арбітражного суду ІСС від України, яку було призначено і перепризначено одночасно зі мною. Тому вже як голова Арбітражної комісії ІСС Ukraine прагну створити прозору систему визначення  наступних кандидатів у члени суду від Українського національного комітету Міжнародної торгової палати. За встановленими правилами члени Міжнародного арбітражного суду ICC номінуються двома шляхами – через національний комітет (якщо він є у відповідній юрисдикції) та за рішенням Президента суду. Таким чином, від України у 2024 році буде два нових члена суду –  один  за квотою ICC Ukraine, а другий – за квотою Клаудії Саломон.
Крім того, національний комітет в межах своєї квоти пропонує кандидатів у члени Комісії ІСС з арбітражу та АВС у Парижі, а також надає на запит Міжнародного арбітражного суду ICC пропозиції щодо призначення арбітрів судом. І процедура визначення всіх цих кандидатів національним комітетом має бути прозорою та відповідати стандартам і правилам ІСС.

         Фактично, діяльність Арбітражної комісії ІСС Ukraine, якщо ми реалізуємо всі наші амбітні плани, розширить можливості українських фахівців з арбітражу брати участь в арбітражних провадженнях за Регламентом ІСС у різних ролях:

• як представники сторін у справі,
• як арбітри, що вирішують справу,
• як експерти, яких залучають сторони спору або арбітри для з’ясування певних питань, що стосуються спору, а крім того,
• як частина арбітражної інституції, що виконує адміністративні функції  по відношенню до арбітражного провадження та
• як частина органу, що розробляє нові правила для цієї арбітражної інституції. Відмінною рисою арбітражу за Регламентом ІСС є функція перевірки арбітражних рішень (scrutiny), яка дозволяє забезпечити високу якість рішень, і цю функцію виконує як раз Міжнародний арбітражний суд ІСС через залучених до цього процесу членів суду. З власного досвіду виконання всіх цих функцій маю визнати, що всі вони є  цікавими, повчальними й змістовними, а у своїй сукупності дозволяють значно краще зрозуміти як працює система.

– Український бізнес активно використовує можливості та механізми арбітражу? Які переваги міжнародного арбітражу?      

– Міжнародний арбітраж як спосіб вирішення зовнішньоекономічних спорів в Україні популярний. Цьому сприяли кілька історичних причин. Свого часу Кабмін та Міністерство економіки рекомендували включати до зовнішньоекономічних контрактів арбітражні застереження, оскільки Україна має невелику кількість двосторонніх договорів про правову допомогу, на підставі яких можна виконувати рішення державних судів. Самі ж арбітражні рішення можна виконувати на підставі Нью-Йоркської конвенції майже у будь-якій країні світу, оскільки це найуспішніший міжнародний договір, що має понад 150 ратифікацій, і набагато простіше виконати рішення арбітражу, аніж будь-якого національного суду. Важлива й гнучкість щодо мови арбітражу, застосовного права, місця арбітражу тощо. Тому в якості опції для зовнішньоекономічних контрактів міжнародний арбітраж однозначно має переваги. А от щодо конкретних арбітражних застережень, то є низка нюансів.

Зазначу, що в Україні тридцять років працює МКАС при ТПП України, і працює досить успішно, однак частина міжнародних контрагентів українського бізнесу категорично не погоджуються розглядати там спори, наполягаючи на чомусь більш «нейтральному» і рівновіддаленому від сторін. Тобто все залежить від бажання та вибору сторін контракту.

Я переконана, що арбітражний суд ІСС якраз і відповідає зазначеним вище критеріям нейтральності, і це необхідно пояснювати та промотувати серед приватного бізнесу та підприємств державного сектору. Така промоція має бути спрямована на пояснення переваг та перспектив цієї опції, розвінчування міфів, зокрема, про «дороге задоволення». Відразу скажу: вартість послуг ІСС в цілому знаходиться в межах відповідного ринку, але при цьому супроводжується гарантіями якості, які вбудовані в Регламент ІСС. Спираючись на власний досвід та загальносвітові тенденції, переконана в тому, що від більш активного використання арбітражу ІСС українські сторони тільки виграють. Більше того, я не можу погодитися з хибним уявленням, що в Україні лише МКАС може адмініструвати вирішення міжнародних спорів, адже це не так.

Насправді ІСС – це найбільш експортований арбітраж у світі. У самому регламенті за замовчуванням немає місця арбітражу, і можна за домовленістю сторін визначити будь-яке місце проведення арбітражу, у тому числі – в Україні. Згадаймо одного з найбільших користувачів арбітражу ІСС – Бразилію. Вони часто обирають арбітраж ІСС, але з місцем арбітражу – в Бразилії, з застосуванням бразильського права та португальської мови. Якщо брати ближче, в ІСС було і є чимало справ за участі  румунських сторін у проєктах з будівництва, які регулювались Контрактами FIDIC. У довоєнній Україні вони також часто використовувались, коли ми спостерігали хвилю будівельних, енергетичних проєктів. Специфікою контрактів FIDIC  є те, що в них включено арбітражне застереження на користь ІСС. У якості члену Міжнародного арбітражного суду ІСС мені довелося бачити багато подібних справ. Воєнна агресія зупинила ці проєкти в Україні, однак після перемоги, у нас буде бум щодо відбудови інфраструктури, і ми знову матимемо багато контрактів FIDIC з арбітражним застереженням на користь ІСС, оскільки наші міжнародні партнери наполягатимуть на звичних їм світових нормах ведення справ. Тож вітчизняному бізнесу також варто переходити на ці стандарти і активніше долучатися до практики вирішення спорів за регламентом ІСС.

– Як працює арбітраж за регламентом ІСС?

– Головна умова – арбітражне застереження у контракті. На відміну від звичного нам судового розгляду, має бути спільна згода сторін на вирішення справи арбітражним трибуналом за регламентом ІСС. Далі на підставі цього застереження для ініціювання процесу позивач подає до секретаріату Міжнародного арбітражного суду ІСС коротку заяву про арбітраж та  сплачує реєстраційний збір. Суд відкриває провадження та закріплює справу за відповідною регіональною командою. Ми, до речі, належимо до Східноєвропейської команди (ІСА7), і вона досить завантажена справами. У цій команді є й український співробітник. Це полегшує роботу суду та секретаріату з точки зору ефективності адміністрування та зручності спілкування сторін. Офіційними мовами суду є французька й англійська, однак сторони можуть домовитися про інші мови арбітражного розгляду, у тому числі – українську. На суму арбітражних зборів це не впливає, хіба що ускладняться технічні питання адміністрування, адже проєкт рішення, наприклад, доведеться перекласти, щоб з ним могли ознайомитися члени суду, які здійснюють перевірку цього проєкту, але не володіють українською мовою.

Далі  – сторони номінують арбітрів, але усі рішення щодо їх підтвердження/призначення формально приймає Міжнародний арбітражний суд ІСС. Після формування складу арбітражного суду саме він далі рухає справу та веде комунікації зі сторонами.

Треба розуміти, що для відносно невеликих справ в ІСС є так звана прискорена процедура. З власного досвіду зазначу, що вона досить ефективна у плані термінів, вартості та результативності. І вона значно простіша за стандартну процедуру.

Якщо ми говоримо про «велику» справу, процедура складніша і триваліша. Погоджується так званий Акт про повноваження (Terms of reference), процесуальний наказ №1 та встановлюється процесуальний графік із кількома раундами подання документів, доказів, в тому числі експертних висновків та показань свідків. При чому ці документи, як правило, розробляються за участі представників сторін спору та арбітрів, які спільно вибудовують свого роду дорожню карту процесу, де погоджують зі сторонами увесь його перебіг та питання, які їм необхідно вирішити. При винесенні арбітражного рішення з Актом про повноваження можна звірити, чи всі поставлені на початку справи питання належним чином вирішені.

Акт про повноваження і перевірка арбітражних рішень судом ІСС – родзинки арбітражного процесу за регламентом ІСС, основна відмінність від інших  інститутів. Така система дозволяє досягнути основної мети арбітражу ІСС – максимально якісне та ефективне вирішення спору для обох сторін (з точки зору процесу) та максимально якісне рішення.

– Пані Олено, згадаєте зі свого досвіду відносно просту справу і найскладнішу, яку розглядав арбітражний суд ІСС?

– Сторони, звичайно, не назву, це все конфіденційно, але можу  відзначити, що це велика кількість, оскільки щороку суд адмініструє від 800 справ. Минулого року найменша справа, яку я пам’ятаю,  стосувалася кількох тисяч доларів і неоплачених поставок, а найбільша – кількох мільярдів, де йшлося про інвестиційні арбітражі за позовами інвесторів до держави. Є складні справи щодо інженерних споруд, будівництва потужних інфраструктурних об’єктів, які можуть бути визначальними для держав та їх економіки. Такі спори можуть тривати роками, але там, як правило, присутня і провина сторін, які залучають значну кількість експертів, свідків тощо, що безумовно затягує розгляд і вирішення справи. Однак арбітри йдуть назустріч сторонам, задовольняючи усі процесуальні прохання. При цьому тривалість процесу не означає нездатність арбітрів прийняти рішення, скоріше, щоденну планомірну роботу з урахуванням процесуальних вимог та побажань сторін спору. В  арбітражі ми маємо дієвий універсальний механізм, який здатен повною мірою забезпечити і якісно розглянути найрізноманітніші заяви щодо вирішення спірних питань.

Більше того, наскільки мені відомо, і сама Міжнародна торгова палата, і суд ІСС працюють над тим, аби зробити механізм зручнішим для малих та середніх підприємств, бо історично він був пристосований скоріше для складних справ і великого бізнесу. З часом якість проведення процедур і вирішення спорів привабили ширше коло бізнесменів у менш складних справах. Я переконана, що для України згаданий вище прискорений механізм розгляду справи – зручний, швидкий і якісний шлях вирішення справи за Регламентом ІСС. Окрім того, розвиток ІТ-технологій спрощує процес, бо не треба витрачати час на відрядження, пересилання документів тощо, слухання проводяться в онлайн форматі із залученням усіх учасників процесу незалежно від місця їх перебування. Тобто можна сказати, що вимушено спростивши процедури під час пандемії, зараз ми економимо час і кошти.

– Чи можемо ми вже зараз говорити про оцінку збитків України від агресії? Особливо у контексті програми Президента України про план Відродження країни та рішень економічного форуму у Давосі 2022 про розробку «плану Маршала», коли низка країн оголосила про готовність працювати над відновленням та відбудовою нашої країни?

– Йдеться про спори про репарації – болюче і складне питання з багатьма невідомими. Ми ще маємо визначитися із системою розгляду вимог жертв війни.

Держава Україна ще має створити механізм, де розглядатимуться заяви постраждалих осіб, і визначатиметься сума збитків, які підлягають відшкодуванню. Це можуть бути комісії, державні суди, квазіарбітраж. Більше того, поки не зрозуміло, як чинитимуть міжнародні донори, а вони точно прагнутимуть належного підтвердження/валідації вимог, на виплату яких підуть їхні гроші. Думаю, що за прикладом досвіду інших конфліктів, має бути створена міжнародна комісія з різноманітних фахівців та міжнародних експертів, яка розглядатиме заяви постраждалих і визначатиме міру доведення вимог. Тобто це не буде конвеєр «попросив-отримав», варто приготуватися до тривалої кропіткої роботи на десятиліття. Це ще не сконструйований і не запущений юридичний механізм (хоча про якісь напрацювання Мінюст вже говорить), і навряд чи він працюватиме під егідою однієї юрисдикції. Сподіваюсь, що буде перейнято кращі практики арбітражних трибуналів щодо підходів оцінювання збитків, і розгляд справ буде гнучкішим, аніж в українських державних судах.

– Якою є Ваша місія, участь та перспектива роботи в ІСС Ukraine?

– Пропозиція про співпрацю надійшла від Українського комітету Міжнародної торгової палати, яку я прийняла з ентузіазмом і натхненням, перш за все, як можливість промоції українських арбітрів та українських арбітражних спеціалістів у цілому. У контексті моєї діяльності я спілкуюся з людьми з різних юрисдикцій. Я також бачу, які переваги мають ті національні комітети, які є на гарному рахунку у Секретаріату суду ІСС. Саме тому прагнутиму, щоб ІСС Ukraine став національним комітетом, який головний офіс у Парижі ставитиме за приклад у цілому та у питаннях арбітражу зокрема. Що це дає національному комітетові: окрім ділової репутації, більші можливості номінувати арбітрів. Загалом національний комітет може номінувати/ подавати кандидатури арбітрів, коли суд ІСС має зробити призначення і робить відповідний запит на національний комітет. Наприклад, у справі за участю українського відповідача, який не призначив арбітра, суд ІСС скоріше за все звернеться до ІСС Ukraine з проханням надати кандидатури арбітрів. Їх може бути кілька, і вже суд ІСС обирає особу для вирішення конкретної справи між конкретними сторонами. Але інколи суду ІСС треба зробити призначення у справі, де сторона знаходиться у юрисдикції, в якій немає національного комітету, або суду ІСС треба призначити голову трибуналу з нейтральної юрисдикції. В таких випадках суд сам обирає національний комітет або комітети, до яких він хоче звернутися, керуючись в тому числі, їхньою репутацією. І нам треба стати одним із таких національних комітетів.

Інший приклад – участь українських фахівців у роботі комісії ІСС з арбітражу та АВС, яка також  передбачає національні квоти. Прозоре демократичне заповнення квоти ІСС Ukraine  українськими арбітражними  фахівцями також входить до кола моїх інтересів.

Я прагну побудувати систему, яка працюватиме настільки бездоганно, що українці й світова спільнота нами пишатимуться, а офіс у Парижі буде часто звертатися до нас і ставити ІСС Ukraine у приклад решті національних комітетів.

Бесіду вела Лариса Семака