Олександр Завада: Україні потрібен закон про національну програму розвитку конкуренції

За останні роки чимало зроблено для формування в Україні прозорої системи законодавства про захист економічної конкуренції. Проте є низка рішень, ухвалення яких  може суттєво підвищити ефективність роботи Антимонопольного комітету. Про це розповів Голова громадської ради при Антимонопольному комітеті України (2011-02.2019 роки) та перший голова АМКУ(1992-2001 роки)   Олександр Завада.

– Які основні досягнення АМКУ за останні роки ви можете назвати? Якщо комплексно подивитися.

• Антимонопольний комітет послідовно і професійно виконував вимоги Угоди про асоціацію України з ЄС, де детально виписані питання в сфері захисту конкуренції, що потребують вирішення. Це була тісна співпраця з Комітетом Верховної Ради, з народними депутатами. Частина питань  вирішувалась ухваленням законів, інша – на рівні підзаконних актів Антимонопольного комітету, приймалися і нормативні акти, і рекомендаційні роз’яснення. Зокрема, найбільш вагомі – це типові вимоги до вертикальних узгоджених дій та методичні рекомендації щодо розрахунку розміру штрафних санкцій.  Вдосконалено порядок оприлюднення рішень Антимонопольного комітету, які тепер експерти мають змогу оцінювати практично у повному обсязі. Тобто, було багато зроблено для формування прозорої та ефективно працюючої системи законодавства про захист економічної конкуренції. В цій сфері Угода про Асоціацію виконана практично на 100%, тоді як загалом-тільки на 40.

– На яких напрямках найбільш ефективно вдалося налагодити роботу комітету, на вашу думку, а в яких слід було б ще попрацювати?

• Відзначу роботу Антимонопольного комітету в системі державних закупівель. Він дійсно виступає справедливим арбітром у спорах і ефективно захищає конкуренцію, та приймає на себе значні удари з боку зацікавлених осіб, які програють на відповідних конкурсах при проведенні дежзакупівель. Це досить невдячна справа, яку взяв на себе комітет. Справа, що потребує чимало ресурсів від людей, які задіяні, як державних уповноважених так і працівників апарату. Й АМКУ вдало справляється із таким складним питанням.

В цій сфері варто було б ще запровадити серйозну відповідальність самих організаторів закупівель – міністерств, відомств, державних компаній. Тому що Антимонопольний комітет, як той Сізіф, котить камінь, а з кожним новим тендером все повторюється – цей камінь падає знову на підніжжя, і вони знову його котять.

Тут необхідні ефективні зуслля й інших органів влади. Зокрема, потрібно посилити роль Міністерства економічної торгівлі і розвитку, яке повинно і законодавство удосконалити, і активно давати роз’яснення щодо нормативних актів. Уряд також має розглядати стан дотримання законодавства і цих роз’яснень, оголошувати догани, і навіть вносити подання щодо звільнення міністрів, якщо вони організовують закупівлі у непрозорий спосіб, з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Оскільки це завжди призводить до втрат бюджету та негативних наслідків для держави.

– Як підвищити ефективність роботи Антимонопольного комітету з демонополізації економіки та розвитку конкуренції?

• Антимонопольний комітет – це орган, який відповідає за правильне застосування норм закону. А урядова політика має бути спрямована на демонополізацію. В іншому разі ефективність і зусилля Антимонопольного комітету будуть значно зменшені. Тому що перебороти урядову машину з більшістю у парламенті практично неможливо. Ми часто бачимо публічні дискусії між урядовцями і Антимонопольним комітетом через те, що якісь «любимчики», можливо, не отримали того, на що вони розраховували, і, як наслідок,  збуджуються урядові чиновники, які, напевне, курують ту чи іншу оборудку. Тобто, робота уряду і АМКУ має відбуватись в одному напрямку.

Громадська рада при Антимонопольному комітеті завжди наполягала на необхідності прийняття закону про національну програму розвитку конкуренції, в якому саме Верховна Рада, коаліція поставить уряду завдання – розвивати конкуренцію. Бо те, що відбувається сьогодні, більше схоже на перетягування канату – уряд щось може робити, а може не робити, а окремі міністерства підтримують окремі підприємства. І Антимонопольний комітет залишається по суті сам на сам з проблемою монополізації і недостатнього розвитку конкуренції.

Потрібно відновити механізм взаємодії АМКУ з Урядом, який ефективно діяв під час роботи першого складу АМКУ, що забезпечив масову демонополізацію в найактивніший  період приватизації.

Також вважаю, для підвищення ефективності роботи Антимонопольного комітету, потрібно змінити порядок формування його складу. Необхідно внести зміни до Конституції і встановити таку процедуру, щоб ані президент, ані парламент, ані окрема політична група не могли монополізувати вплив на склад комітету. Інакше нівелюється його значення для розвитку конкуренції. Адже кожна політична сила – це, в тому числі, певні галузі, підприємства, бізнес, які цю силу підтримують. І якщо вони матимуть вплив на склад комітету, тоді йому буде важко діяти неупереджено. Тому законодавчо мають бути прописані вимоги до членів АМКУ, визначено відсутність конфлікту інтересів, бездоганна ділова репутація. Щоб процедура формування складу комітету передбачала можливість висловити свою позицію громадськості, участь незалежних експертів, бажано міжнародних, які б мали якщо не право вето, то, принаймні, можливість суттєво ускладнити прийняття сумнівних рішень. Також важливо встановити збалансовану процедуру звільнення та при- тягнення до відповідальності членів АМКУ, щоб з одного боку не поставити під сумнів його незалежність, а з іншого- не дозволити безкарність за системні порушення та бездіяльність.  Саме тоді буде максимальна довіра до комітету і результатів його діяльності. А це в свою чергу підвищить інвестиційну привабливість України та ефективність її економіки загалом