
НА ЗАХОДІ НАВЧИЛИСЯ ПРИХОВУВАТИ КОНКУРЕНЦІЮ У ВИГЛЯДІ ШЛЯХЕТНОЇ МЕТИ БОРОТЬБИ ЗА ЕКОЛОГІЮ – СЕРГІЙ ГРИЩЕНКО

В Європарламенті запропонували більш жорсткий варіант впровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) Депутати вже оприлюднили відповідний законопроєкт.
CBAM це доповненням європейської системи торгівлі викидами (EU ETS), але замість квот вводяться спеціальні CBAM-сертифікати, які купуватимуть імпортери вуглецевовмісної продукції в ЄС.
В запропонованому законопроєкті зазначено, що на додачу до імпорту добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній) на територію ЄС, дія CBAM також повинна поширюватися на постачання водню, органічних хімікатів і полімерів.Дія CBAM у запропонованій Єврокомісією редакції поширюватиметься на
Крім того, євродепутати наголошують на необхідності обліку не лише прямих викидів у зазначених сферах, а й непрямих, отриманих при споживанні «брудної» електроенергії.
Водночас парламентарі пропонують скоротити перехідний період, який почне діяти з 2023 року, та запустити механізм повноцінно з 2025 року, коли компаніям уже доведеться купувати CBAM-сертифікати.
Євродепутати розраховують, що фінальний варіант законопроєкту буде винесений на голосування в Комітеті у травні 2022 року для того, щоб голосування у сесійній залі відбулося вже у червні.
Українські експерти зазначають, що по суті, впровадження системи CBAM зробить невигідним експорт української продукції на ринок Євросоюзу фактично по всьому спектру. ICC Ukraine Newsletters попросив прокоментувати ситуацію Голову комісії УНК МТП з питань стратегії розвитку промислового та енергетичного потенціалу Сергія Георгійовича Грищенко.
ICC Ukraine Newsletters: Наскільки серйозним може бути удар по українських галузях, якщо ЄС прийме цей законопроєкт, як очікується, вже навесні цього року?
Сергій Грищенко: Дуже серйозним може бути удар, особливо для металургії. Причини – принципова різниця у структурі металургійного виробництва в Україні та ЄС. У ЄС – це переважно переробка на базі імпортованої, зокрема, з України напівсировини (прокат) – це, по суті, остання фаза металургійного циклу. В Україні – перший етап – руда-агломерат/окатиш-чавун-сталь (дві останні стадії – рідкий метал). Саме на ці стадії припадає основне енергоспоживання, зокрема, за рахунок теплової генерації. Ухвалення цього закону зробить нашу продукцію не конкурентоспроможною на території Євросоюзу.
ICC Ukraine Newsletters: При негативному варіанті, ми не зможемо конкурувати на європейському ринку?
Сергій Грищенко: Навряд чи зможемо конкурувати, це залежатиме від розміру економічних обмежень. А вони прогнозуються не малі.
ICC Ukraine Newsletters: Чи зможемо ми самотужки провести модернізацію, відповідно до європейських вимог та у передбачувані терміни?
Сергій Грищенко: Думаю – ні. Втішає те, що серед власників українських компаній є іноземці, хрестоматійний приклад АрселорМіттал Кривий Ріг. Думаю, господарі не сидітимуть і чекатимуть біля моря погоди, а будуть змушені вкладати в модернізацію своєї власності стосовно нових вимог ЄС, а можуть навіть і вплинути на терміни “виконання вироку” щодо України.
ICC Ukraine Newsletters: Багато експертів кажуть, що в позиції Євросоюзу з екологічних питань, у тому числі CBAM проглядається чистий протекціонізм – витіснення інших країн зі свого ринку?
Сергій Грищенко: Звичайно так – тут немає друзів, а лише жорсткі конкуренти. Але пам’ятайте – років десять тому була спроба прибрати нас з ринку через систему REАCH – нібито потреби реєструвати через спеціально створені в ЄС екологічні нормативи до хімічних речовин та систему контролюючих органів. Тоді змогли впоратися з цим лихом, хоча крику було не менше, ніж зараз через СВАМ. Просто на Заході навчилися приховувати конкуренцію у вигляді благородної мети боротьби за екологію.
ICC Ukraine Newsletters: Чи держава має активно включитися в переговорний процес, оскільки нововведення по суті перекреслює всю логіку ЗВТ із Євросоюзом?
Сергій Грищенко: Металурги, зокрема ВП “Укрметалургпром”, давно просять державу долучитися до переговорів, використовуючи механізми ЗВТ. Але нинішні чиновники – на жаль, не поспішають.ICC Ukraine Newsletters: Дякую.