Міжнародна конференція з транспорту та логістики з участю країн Вишеградської четвірки відбулася в Одесі в рамках заходів Транспортного тижня

Вишеградська четвірка – об’єднання центральноєвропейських країн вбачає Україну як повноцінного члена транспортно-логістичної системи яка зв’язує весь регіон.

В Одесі пройшов традиційний Транспортний тиждень. Потужний щорічний міжнародний захід який збирає в південному місті представників бізнесу, урядовців, експертів. Тобто всіх тих, від кого залежить аби вантажі йшли суцільним потоком і ніяких перепон на цьому шляху не було. Всі прекрасно розуміють, що це шалені надходження до бюджету. І за право контролювати трапортні потоки колись точилися жорсткі війни. Нині воліють домовлятися, бо транспортно-логістична галузь – це взаємовигідний напрямок, в якому одна країна самотужки нічого зробити не може, навіть тоді, коли географічно розташована в найкращому місці. Для того, аби транзитний потенціал розкрився – треба, аби були створені найліпші умови для руху вантажів. Узгодити та обговорити спільне бачення єдиної транспортної спільноти в рамках Вишеградської четвірки було важливою метою конференції, яка була організована Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати. Кураторам цього проекту був віце-президентом ICC-Ukraine Гресь Ігор Борисович. З ним нам вдалося записати невелике інтерв’ю.

Кор: Чи виправдалися очікування, які були пов»язані з цією конференцією, чи були цікаві спільні транспортні теми до обговорення?

Гресь: В будь якому випадку, це перший проект по проведенню такого заходу пов’язаних  транспортом і логістикою, особливо в рамках Вишеградської четвірки. На сьогоднішній день ми визначили певні рамки співробітництва, акцентували перспективи та аспекти зовнішньої торгівлі між Україною та Вишеградсьою четвіркою, що в свою чергу передбачає необхідність потужних торгівельних коридорів. Це на мій погляд досить позитивно, і буде мати непогані перспективи. Звичайно важливо що рівень цього обговорення став міжнародним, так як ми маємо спільні кордони, розташовані поруч одне з одним, а відтак маємо і спільні шляхові сполучення. Ну і звичайно важливо, що і ми, і Вишеградська четвірка є транзитними державами, і цей потенціал буде досить сильно впливати не тільки на Україну а і на весь центрально-європейський регіон.

• Кор:  Багато говорилися про транзитний потенціал, але для йього розкриття зусиль однієї країни мало, це робота всіх ланок ланцюжку, тобьто всіх держав через які проходить коридор. Тому питання, а чи не варто створити спеціальний міждержавний координаційний орган, який би узгоджував всі питання, аби створити найліпші умови для руху товарів через країни?
• Гресь: Слід визначити, що транспортна логістика за останні 8 років дуже сильно змінилося. До цього вже підходять комплексно. І думаю, якщо досі немає такого координаційно-дорадчого центру, то треба його обов’язково створювати, І так як є Вишеградська четвірка, і іде координація країн у своїх діях, то з точки зору транспортної логістики треба створювати такий центр, який би долучав і інші країни через які проходять спільні коридори. Оскільки ми ті держави, які між собою пов’язані, і пов’язані перш за все транспортно-логістично, а відтак і спільне завдання координувати модернізацію торгових шляхів, інвестування в розвиток, і новітні технології, вірогідно уніфіковувати в чомусь законодавство, регуляторну політику. Обов’язково треба такий центр, щоб торгові шляхи запрацювали в посну потужність.
• Кор: Слід визнати той факт, що основні потоки з Азіє в Європу, на жаль не ідуть через Україну. Український шлях запрацює тоді, коли будуть запропоновані більш вигідні, швидкі і безпечні коридори. Яка ситуація зараз з освоєнням нових шляхів.  
• Гресь: Транскаспійська магістраль зачіплює Грузію та Азербайджан, не тільки Казахстан. І далі кінцевий пункт Китай. Як в будь-якому бізнесі, коли використання цього маршрут буде впливати на затратну частину, створиться ефективність, буде прискорюватись час доставки вантажів, то не будуть вибирати російський шлях, чи Закавказзя, будуть використовувати шовковий шлях через території країн ГУАМ. Багато хто говорить, що політика творить економіку, але з іншого боку, бізнес буде розвиватися не з точки зору політики, а саме економіки. Тому на мій погляд, це тарифи, і прискорення процедур, зокрема митних, це достатній комплекс питань, що потребують вирішення.
• Кор: Наскільки ми пов’язані міжнародними зобов’язаннями, що не можемо напряму вживати протекціоніські заходи в транспортно-логістичну галузь, щоб вона стала більш привабливою для транзитерів.  
• Гресь: Треба зрозуміти що таке протекціонізм. Не стільки говорити саме про нього, скільки, треба ставити питання про розвиток всієї галузі, модернізації її, переведення на науково-технічну основу. Протекціонізм це пряма підтримка, виділення фінансів, або пільгове оподаткування для всієї галузі.   Тут треба підходити з точки зору, скажімо, в поліпшенні управління галуззю. Треба створювати сучасну інфраструктуру, робити оптимальні умови для переміщення вантажів. Які тут зобов’язання? Тут немає порушення договірних зобов’язань. Проблеми можуть виникнути коли ми в односторонньому порядку знижаємо тарифи, і це перекривається фінансуванням держави. То тоді можуть спитати. Коли лише за рахунок потужностей науково-технічного прогресу, реструктуризації, то тут не може бути проблем.
• Кор: А наскільки інтенсивна розвивається півднно західний коридор. Адже тут залучені українські порти, через які вантажі ідуть саме в країни Вишераської групи. А портові збори в Україні немаленькі. І на даль вантажі змінюють шлях через Констанцу, Варну….

Гресь: Сьогодні, ми не акцентували на цьому увагу. Але в будь якому разі про цей напрямок говорили. Можливо недостатньо. Загалом то це питання внутрішньо українське. Товарам байдуже як рухатися. Вантажні потоки течуть там де найбільш сприятливі умови. Дійсно, високі портові зщбори не створюють таких умов. Але вирішити його ми повинні самі. На конференції з учасниками Вишеградскьї групи ми ці питання не обговорювали. У нас біла інша тематика, про яку я розповів. І для того, щоб вся транспортно-логістична система запрацювала для взаємовигоди, слід всім країнами вирішити свої питання.