+38(044)-234-42-73 
Cтан агропромислового комплексу України та перспективи розвитку сектору
Прес-служба 
Віцепрезидент із питань аграрно-промислового комплексу ICC Ukraine Леонід Козаченко виступив з експертною оцінкою стану агропромислового комплексу України та перспектив розвитку сектору.
Майбутнє не тільки за переробкою, але й розумними технологіями управління виробництвом
Цього року буде засіяно на чверть менше площ, а добрив вноситься у 2-3 рази менше, ніж в ЄС чи США, засобів захисту рослин – теж втричі менше. Це негативно відбивається на показниках врожайності.
Значно постраждала м’ясо-молочна галузь: скоротилося поголів’я великої рогатої худоби, птиці, свиней і т.д.
Понад 5 млн га сільськогосподарських угідь заміновано, знищено понад 5 мільйонів курей та 250 тисяч свиней, понад 100 тисяч корів, сотні логістичних споруд та понад 2000 одиниць сільськогосподарської техніки та автомобілів.
Незважаючи на все це, в Україні цілком реально впродовж найближчих 10 років подвоїти врожайність зернових і олійних до 150 млн. тон. Яким чином досягти такого масштабного завдання – розповів Леонід Петрович Козаченко, віцепрезидент із питань аграрно-промислового комплексу ICC Ukraine, президент Аграрної конфедерації України на онлайн-семінарі щодо продовольчої безпеки, організованого в рамках проєкту ООРУ та Міжнародної організації праці «Стійкість бізнесу під час війни».
• Яка ситуація нині в АПК, роль України на міжнародному ринку агропродукції?
Ми реально виробляємо багато продукції, при цьому не споживаємо і 20% від неї. Саме тому Україна експортоорієнована країна в секторі АПК, є важливим гравцем на міжнародній арені. Завдяки чому це вдається? По перше, 25% світових запасів чорнозему у нас. По друге, історично так склалося, що в аграрній сфері українці розвивалися століттями, мають і досвід, і відповідні знання. Якось, виступаючи в Канаді перед фермерами, мене попросили говорити українською: виявилося, що більша частина присутніх в залі були вихідцями із України.
Це все дало можливість досягнути непоганих результатів. Ми є лідером по постачанню соняшникової олії (середньорічний обсяг 5,6 млн. тон на суму близько 6 млрд.дол США), займаємо 2-3 місце у рейтингу експортерів зерна (середньорічний обсяг 60 млн. тон на суму близько 22 млрд.дол. США). Входимо до топ 10 виробників та експортерів зернових та олійних культур, у топ 30 виробників та експортерів сировинної продукції тваринного походження.
При цьому по експорту продовольства (сировина та продукти її переробки на суму лише 24,2 млрд. дол. США у середньому за останні 5 років) Україна займає лише 25 місце у світовому рейтингу з площею орних земель 33,4млн.га. Нідерланди ж з площею земельних угідь у 4,5 рази меншою (усього 7,57 млн. га) мають експорт продовольства на суму $108,4 млрд. дол. США та займають 2 місце у світовому рейтингу по даному показнику.
Причиною цьому, окрім власне війни та масштабів руйнувань, є недостатнє внесення добрив та засобів захисту рослин, хронічний брак коштів у фермерів, виробників м’яса і молока, недостатність знань про можливості переробки.
• Що потрібно робити, щоб максимально використовувати наявний в нас потенціал?
Я вже сказав, що ми перейшли позначку виробництво 100 млн. тон зерна за підсумками 2021 року. Але ще років 10 тому ми мали дискусію з науковцями, який насправді в нас потенціал: порівнювали врожайність із тією, що в США, Європі тощо. Ми відставали по цьому показнику. Останнім часом світ пішов вперед по генетичному покращенню таких культур як пшениця, кукурудза, олійні тощо. В даному напрямі варто рухатися і нам. Тому при реалізації на 90 % генетичного потенціалу зернових та олійних культур ( збільшення посівних площ до 35 млн га, дотримання вимог ротації культур, мінімізації втрат при збиранні врожаю з використанням сучасних технічних засобів) можливо отримати врожай зернових та олійних культур близько 150 млн тон. Реальною є можливість нарощення виробництво молока до 25 млн. тон та м’яса до 8 млн. тон в рік.
Чому цього не було раніше? У нас не вистачало коштів на внесення достатньої кількості мінеральних добрив у порівнянні із Євросоюзом, не було великої кількості сучасної техніки. Хоча по окремих напрямках – таких як діджиталізація процесів, ми подекуди і лідируємо. Тому якщо ми знайдемо фінансові ресурси для розвитку, то вийдемо на означені вище показники. Для цих завдань необхідно залучити в агропродовольчий сектор економіки 80 млрд. дол США для інвестування. Головне – отримати виробникам доступ до середньострокових – 5-10 років – кредитів. Це дозволить поглибити переробку.
• Яким чином війна обмежує ці ініціативи?
Передусім масштабами завданих руйнувань: в АПК ця сума обчислюється в 35 млрд. доларів. Знищено сотні тисяч корів, свиней, птиці, 25% сільськогосподарських угідь фактично непридатні поки для сівби: заміновані, забруднені або загалом потребують рекультивації. Понад 5 млн. га земель заміновано. І російська агресія ж продовжується. Тому найважливіше – це перемога та повернути те, що в нас було до початку війни. Але паралельно вже потрібно створювати стратегію на найближчі 10 років, що нам потрібно робити в АПК.
• Яке Ваше бачення?
Найбільша проблема полягає в тому, що ми переважно експортували сировину, не переробляючи її. Проте майбутнє АПК – за переробкою. Наприклад, із кукурудзи можна отримати до 30 різних продуктів. В Україні ця сфера практично не реалізована. Поки ми лідируємо по сировині на міжнародних ринках, то по продуктам переробки займаємо 25 сходинку в світових рейтингах, а повинні займати 2-3. Порівнюючи із Нідерландами, які мають площу сільськогосподарських угідь, вчетверо меншу, ніж Україна, при цьому отримують прибуток втричі більший, ніж Україна.
Тому найважливіше, що нам потрібно зробити – у наступні 10 років потроїти валове виробництво продуктів переробки в сільському господарстві.
Окремі інвестиції в переробку можуть окупитися вже за півроку, інші – за 5-10 років максимум. Необхідне вирішення проблеми браку фінансового ресурсу: посилити кредитування, строювати інвестиційні фонди тощо.
З чого почати? Відшкодувати суб’єктам господарювання агропродовольчого сектору економіки втрати, понесені в результаті війни; забезпечити вільний доступ до середньо та довгострокових інвестиційних фінансових ресурсів; розмінувати сільськогосподарські угіддя та ділянки на яких розміщені морські та сухопутні логістичні о’бєкти; розробити та затвердити чітку стратегію розвитку агропродовольчого сектору економіки та конкретну і прозору програму її реалізації на наступні 10 років. При цьому чітко сформувати незмінну вертикаль державного управління, фіскальну та монетарну політику, питання дерегуляції та державного контролю, які корелюються з практикою запровадженою Європейським Союзом.
• Ви зазначили про потребу не менше 80 млрд. доларів інвестицій. В які конкретно сектори чи технології необхідно вкладати найбільше, а де ситуація більш-менш хороша?
В рослинництво варто залучити до 8 млрд. дол. США, це дасть той валовий врожай в 150 млн. тон, про які я говорив раніше. В садівництво – до 2,5 млрд.дол. США. Важливим питанням є іригація та зрошення. Поки ми не так потерпаємо від браку вологи, як багато країн світу, але глобальне потепління вносить свої корективи і на цей фактор необхідно зважати. У даний сектор я пропонував би спрямувати до 7 млрд. дол. США. В тепличне господарство треба залучити до 3 млрд.дол і значно збільшити його. До прикладу, якщо порівнювати із Польщею, то у нас втричі менші площі теплиць. У тваринництво необхідно залучити до 18 млрд. дол. і тоді ми зможемо суттєво збільшити виробництво молока і м’яса. Наприклад, випуск молока довести з 10 млн. тон у рік до 15 млн. тон, м’яса – з 7 млн. тон до 10 млн. тон.
• Щодо переробки, на чому саме рекомендуєте зосередитися?
Якщо я зупинюся навіть на одному напрямі, скажімо кукурудза, то мені і дня не вистачить, щоб розповісти про всі технології, які існують в її переробці. Це понад 30 видів продукції, яку можна отримати: етанол, олія, крохмал, цукрові сиропи, складові для виробництва комбікормів, крупи, мука, лізин, біогаз. Наприклад, лецитин (ліпіди), який зараз потрібен для виробництва вакцини, передусім проти коронавірусу. Його дефіцит в світі настільки великий, що окупність інвестицій тут була б 1,5 місяця, хоча початкові інвестиції досить суттєві.
• Україна має якісь власні досягнення/розробки?
Так, ми перші в світі розробили таке програмне забезпечення, що дозволяє керувати процесами, називається PRCM. Цей продукт дозволяє враховувати у виробництві цінові котирування на той чи інший продукт переробки, відтак, ви можете скоригувати те, який саме продукт випускаєте і в яких обсягах. Наприклад, вартість біоетанолу росте вверх і вам варто 20% інвестувати сюди, а крохмал (гіпотетично) падає, тому його треба менше виробляти.
Майбутнє не тільки за переробкою, але й розумними технологіями управління виробництвом.
Матеріал надано Іриною Куцюк,
керівницею прес-служби Українського союзу
промисловців і підприємців, керівником інформаційного напрямку проєкту
Останні новини
21 вересня відбувся Форум «Think Small First – Спочатку думай про малих»
Вчора відбувся Форум «Think Small First – Спочатку думай про малих», організований Національною бізнес-коаліцією ММБ за підтримки Центру міжнародного приватного…
Читати далі
22.09.2026
Бізнес, НБУ, Уряд та страховики будують нову архітектуру воєнного страхування
В умовах повномасштабної війни захист активів підприємств є критичною умовою для економічної стійкості України. Саме тому Міжнародна Торгова Палата (ICC…
Читати далі
17.09.2026
Регіональний розвиток та грантові можливості: в офісі ICC Ukraine відбулася робоча зустріч із представником у Чернівецькій області
14 вересня в офісі Міжнародної Торгової Палати України (ICC Ukraine) відбулася робоча зустріч керівництва з регіональним представником у Чернівецькій області…
Читати далі
15.09.2026
Новий міст між Україною та Узбекистаном
ICC Ukraine продовжує розвивати міжнародну мережу та посилювати співпрацю українського бізнесу з країнами Центральної Азії. За дорученням Президента ICC Ukraine…
Читати далі
14.09.2026
Українська компанія Hobbit House взяла участь у міжнародній виставці MSPO 2026 у Кельце, Польща
Українська компанія Hobbit House (компанія- учасник ICC Ukraine) взяла участь у міжнародній виставці MSPO 2026 у Кельце, Польща. MSPO —…
Читати далі
11.09.2026
Інвестиції в майбутнє та державність: ICC Ukraine відзначила лідерів освіти, інституційних партнерів та лауреатів «Золотої Фортуни»
На офіційному прийомі ICC Ukraine до Дня підприємця України особливу увагу приділили державним діячам, керівникам галузевих асоціацій, членам команди Палати…
Читати далі
10.09.2026
Економічний тил та інституційна міцність: ICC Ukraine відзначила лідерів національного ринку та вручила Подяки Президента
Важливою частиною урочистого прийому ICC Ukraine з нагоди Дня підприємця України та 28-річчя діяльності Міжнародної Торгової Палати України стало відзначення…
Читати далі
09.09.2026
Синергія заради перемоги: Державні органи, КМДА та ПЦУ відзначили представників бізнес-спільноти на прийомі ICC Ukraine
У межах офіційного прийому Міжнародної Торгової Палати України (ICC Ukraine) до Дня підприємця України відбулася церемонія нагородження лідерів бізнес-спільноти. Економічна…
Читати далі
08.09.2026
День підприємця України: «Від стійкості до розвитку». Міжнародна Торгова Палата України об’єднала лідерів бізнесу та держави
4 вересня Міжнародна Торгова Палата України (ICC Ukraine) провела офіційний урочистий прийом, присвячений Дню підприємця України, 35-й річниці Незалежності України…
Читати далі
07.09.2026
28 серпня у Києві відбувся перший Міжнародний форум «Україна Завтра»
28 серпня у Києві відбувся перший Міжнародний форум «Україна Завтра» Міжнародна Торгова Палата України - ICC Ukraine взяла участь у…
Читати далі
02.09.2026
«Свобода, що єднає»: представники ICC Ukraine взяли участь в українсько-американській зустрічі до Дня Незалежності України
24 серпня, у День Незалежності України, представники ICC Ukraine — віцепрезиденти Володимир Клименко та Олег Маліневський — взяли участь у…
Читати далі
26.08.2026
ICC Ukraine на Національному молитовному сніданку України та міжнародному форумі «35 років віри та свободи»
23 серпня 2026 року, напередодні 35-ї річниці Незалежності України, представники ICC Ukraine взяли участь у двох масштабних міжнародних заходах у Києві —…
Читати далі
24.08.2026