28.02.2023

Cтан агропромислового комплексу України та перспективи розвитку сектору

Прес-служба

Віцепрезидент із питань аграрно-промислового комплексу ICC Ukraine Леонід Козаченко виступив з експертною оцінкою стану агропромислового комплексу України та перспектив розвитку сектору.

Майбутнє не тільки за переробкою, але й розумними технологіями управління виробництвом

Цього року буде засіяно на чверть менше площ, а добрив вноситься у 2-3 рази менше, ніж в ЄС чи США, засобів захисту рослин – теж втричі менше. Це негативно відбивається на показниках врожайності.

Значно постраждала м’ясо-молочна галузь: скоротилося поголів’я великої рогатої худоби, птиці, свиней і т.д.

Понад 5 млн га сільськогосподарських угідь заміновано, знищено понад 5 мільйонів курей та 250 тисяч свиней, понад 100 тисяч корів, сотні логістичних споруд та понад 2000 одиниць сільськогосподарської техніки та автомобілів.

Незважаючи на все це, в Україні цілком реально впродовж найближчих 10 років подвоїти врожайність зернових і олійних до 150 млн. тон. Яким чином досягти такого масштабного завдання – розповів Леонід Петрович Козаченко, віцепрезидент із питань аграрно-промислового комплексу ICC Ukraine, президент Аграрної конфедерації України на онлайн-семінарі щодо продовольчої безпеки, організованого в рамках проєкту ООРУ та Міжнародної організації праці «Стійкість бізнесу під час війни».

• Яка ситуація нині в АПК, роль України на міжнародному ринку агропродукції?

Ми реально виробляємо багато продукції, при цьому не споживаємо і 20% від неї. Саме тому Україна експортоорієнована країна в секторі АПК, є важливим гравцем на міжнародній арені. Завдяки чому це вдається? По перше, 25% світових запасів чорнозему у нас. По друге, історично так склалося, що в аграрній сфері українці розвивалися століттями, мають і досвід, і відповідні знання. Якось, виступаючи в Канаді перед фермерами, мене попросили говорити українською: виявилося, що більша частина присутніх в залі були вихідцями із України.

Це все дало можливість досягнути непоганих результатів. Ми є лідером по постачанню соняшникової олії (середньорічний обсяг 5,6 млн. тон на суму близько 6 млрд.дол США), займаємо 2-3 місце у рейтингу експортерів зерна (середньорічний обсяг 60 млн. тон на суму близько 22 млрд.дол. США). Входимо до топ 10 виробників та експортерів зернових та олійних культур, у топ 30 виробників та експортерів сировинної продукції тваринного походження.

При цьому по експорту продовольства (сировина та продукти її переробки на суму лише 24,2 млрд. дол. США у середньому за останні 5 років) Україна займає лише 25 місце у світовому рейтингу з площею орних земель 33,4млн.га. Нідерланди ж з площею земельних угідь у 4,5 рази меншою (усього 7,57 млн. га) мають експорт продовольства на суму $108,4 млрд. дол. США та займають 2 місце у світовому рейтингу по даному показнику.

Причиною цьому, окрім власне війни та масштабів руйнувань, є недостатнє внесення добрив та засобів захисту рослин, хронічний брак коштів у фермерів, виробників м’яса і молока, недостатність знань про можливості переробки.

• Що потрібно робити, щоб максимально використовувати наявний в нас потенціал?

Я вже сказав, що ми перейшли позначку виробництво 100 млн. тон зерна за підсумками 2021 року. Але ще років 10 тому ми мали дискусію з науковцями, який насправді в нас потенціал: порівнювали врожайність із тією, що в США, Європі тощо. Ми відставали по цьому показнику. Останнім часом світ пішов вперед по генетичному покращенню таких культур як пшениця, кукурудза, олійні тощо. В даному напрямі варто рухатися і нам. Тому при реалізації на 90 % генетичного потенціалу зернових та олійних культур ( збільшення посівних площ до 35 млн га, дотримання вимог ротації культур, мінімізації втрат при збиранні врожаю з використанням сучасних технічних засобів) можливо отримати врожай зернових та олійних культур близько 150 млн тон. Реальною є можливість нарощення виробництво молока до 25 млн. тон та м’яса до 8 млн. тон в рік.

Чому цього не було раніше? У нас не вистачало коштів на внесення достатньої кількості мінеральних добрив у порівнянні із Євросоюзом, не було великої кількості сучасної техніки. Хоча по окремих напрямках – таких як діджиталізація процесів, ми подекуди і лідируємо. Тому якщо ми знайдемо фінансові ресурси для розвитку, то вийдемо на означені вище показники. Для цих завдань необхідно залучити в агропродовольчий сектор економіки 80 млрд. дол США для інвестування. Головне – отримати виробникам доступ до середньострокових – 5-10 років – кредитів. Це дозволить поглибити переробку.

• Яким чином війна обмежує ці ініціативи?

Передусім масштабами завданих руйнувань: в АПК ця сума обчислюється в 35 млрд. доларів. Знищено сотні тисяч корів, свиней, птиці, 25% сільськогосподарських угідь фактично непридатні поки для сівби: заміновані, забруднені або загалом потребують рекультивації. Понад 5 млн. га земель заміновано. І російська агресія ж продовжується. Тому найважливіше – це перемога та повернути те, що в нас було до початку війни. Але паралельно вже потрібно створювати стратегію на найближчі 10 років, що нам потрібно робити в АПК.

• Яке Ваше бачення?

Найбільша проблема полягає в тому, що ми переважно експортували сировину, не переробляючи її. Проте майбутнє АПК – за переробкою. Наприклад, із кукурудзи можна отримати до 30 різних продуктів. В Україні ця сфера практично не реалізована. Поки ми лідируємо по сировині на міжнародних ринках, то по продуктам переробки займаємо 25 сходинку в світових рейтингах, а повинні займати 2-3. Порівнюючи із Нідерландами, які мають площу сільськогосподарських угідь, вчетверо меншу, ніж Україна, при цьому отримують прибуток втричі більший, ніж Україна.

Тому найважливіше, що нам потрібно зробити – у наступні 10 років потроїти валове виробництво продуктів переробки в сільському господарстві.

Окремі інвестиції в переробку можуть окупитися вже за півроку, інші – за 5-10 років максимум. Необхідне вирішення проблеми браку фінансового ресурсу: посилити кредитування, строювати інвестиційні фонди тощо.

З чого почати? Відшкодувати суб’єктам господарювання агропродовольчого сектору економіки втрати, понесені в результаті війни; забезпечити вільний доступ до середньо та довгострокових інвестиційних фінансових ресурсів; розмінувати сільськогосподарські угіддя та ділянки на яких розміщені морські та сухопутні логістичні о’бєкти; розробити та затвердити чітку стратегію розвитку агропродовольчого сектору економіки та конкретну і прозору програму її реалізації на наступні 10 років. При цьому чітко сформувати незмінну вертикаль державного управління, фіскальну та монетарну політику, питання дерегуляції та державного контролю, які корелюються з практикою запровадженою Європейським Союзом.

• Ви зазначили про потребу не менше 80 млрд. доларів інвестицій. В які конкретно сектори чи технології необхідно вкладати найбільше, а де ситуація більш-менш хороша?

В рослинництво варто залучити до 8 млрд. дол. США, це дасть той валовий врожай в 150 млн. тон, про які я говорив раніше. В садівництво – до 2,5 млрд.дол. США. Важливим питанням є іригація та зрошення. Поки ми не так потерпаємо від браку вологи, як багато країн світу, але глобальне потепління вносить свої корективи і на цей фактор необхідно зважати. У даний сектор я пропонував би спрямувати до 7 млрд. дол. США. В тепличне господарство треба залучити до 3 млрд.дол і значно збільшити його. До прикладу, якщо порівнювати із Польщею, то у нас втричі менші площі теплиць. У тваринництво необхідно залучити до 18 млрд. дол. і тоді ми зможемо суттєво збільшити виробництво молока і м’яса. Наприклад, випуск молока довести з 10 млн. тон у рік до 15 млн. тон, м’яса – з 7 млн. тон до 10 млн. тон.

• Щодо переробки, на чому саме рекомендуєте зосередитися?

Якщо я зупинюся навіть на одному напрямі, скажімо кукурудза, то мені і дня не вистачить, щоб розповісти про всі технології, які існують в її переробці. Це понад 30 видів продукції, яку можна отримати: етанол, олія, крохмал, цукрові сиропи, складові для виробництва комбікормів, крупи, мука, лізин, біогаз. Наприклад, лецитин (ліпіди), який зараз потрібен для виробництва вакцини, передусім проти коронавірусу. Його дефіцит в світі настільки великий, що окупність інвестицій тут була б 1,5 місяця, хоча початкові інвестиції досить суттєві.

• Україна має якісь власні досягнення/розробки?

Так, ми перші в світі розробили таке програмне забезпечення, що дозволяє керувати процесами, називається PRCM. Цей продукт дозволяє враховувати у виробництві цінові котирування на той чи інший продукт переробки, відтак, ви можете скоригувати те, який саме продукт випускаєте і в яких обсягах. Наприклад, вартість біоетанолу росте вверх і вам варто 20% інвестувати сюди, а крохмал (гіпотетично) падає, тому його треба менше виробляти.

Майбутнє не тільки за переробкою, але й розумними технологіями управління виробництвом.

Матеріал надано Іриною Куцюк,

керівницею прес-служби Українського союзу

промисловців і підприємців, керівником інформаційного напрямку проєкту

Останні новини

ICC Ukraine та Українська Асоціація Маркетингу підписали Меморандум про партнерство та співпрацю

14 травня 2026 року в центральному офісі ICC Ukraine у Києві відбулося підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю між Асоціацією…

19.05.2026

ІНГО виплатила 11,5 млн грн за пошкоджені під час обстрілів вантажі в портах Одещини

Страхова компанія ІНГО врегулювала та виплатила майже 11,5 млн грн компенсацій за вантажі, пошкоджені або знищені внаслідок обстрілів портової інфраструктури…

14.05.2026

Україна увійшла в технічну рецесію: що з цим робити прямо зараз?

За даними Держстату, перший квартал 2026 року завершився скороченням реального ВВП України на 0,5% у річному вимірі та на 0,7% відносно попереднього…

14.05.2026

З Днем Європи!

ICC Ukraine щиро вітає з Днем Європи! Для України це не лише символ спільних цінностей, а й підтвердження стратегічного курсу…

09.05.2026

ICC Ukraine долучився до формування Групи експертів та оновлення Дорадчої групи з питань сталого розвитку

7 травня 2026 року в Києві відбулося 7-ме засідання Ради з питань торгівлі та сталого розвитку під головуванням Віцепрем'єр-міністра —…

08.05.2026

Пам’ятаємо. Перемагаємо. Творимо майбутнє.

Сьогодні, 8 травня, Україна разом із усім світом відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945…

08.05.2026

Agro Ukraine Week: все про агро і для агро

Сучасний аграрний бізнес – це складна система, що вимагає комплексного підходу та виважених рішень. Так, спеціалізація у всіх різна, але…

07.05.2026

Український бізнес у Швейцарії: ICC Ukraine провела практичний вебінар для підприємців

Як перетворити стереотип «дорого та складно» на працюючу стратегію успіху? 29 квітня Міжнародна Торгова Палата України (ICC Ukraine) провела вебінар,…

06.05.2026

Делегація ICC Ukraine відвідала Посольство України в Італії

Минулого тижня в межах робочого візиту до Риму представники ICC Ukraine провели зустріч у Посольстві України в Італійській Республіці. Візит…

01.05.2026

В ЄС представили закон про нову промислову політику: чому це важливо для України

Новий закон ЄС про промисловість може суттєво вплинути на майбутню модель економічної інтеграції України Європа будує нову модель підтримки промисловості…

29.04.2026

ICC Ukraine та Асоціація правників України підписали меморандум про співпрацю

24 квітня 2026 року під час III Інвестиційного форуму Асоціація «Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine)» та Асоціація…

28.04.2026

Інтеграційний форум «Шляхи та фінансування відновлення територіальних громад: Стратегія 2026» в Івано-Франківську

23 квітня 2026 року в Івано-Франківську відбувся Інтеграційний форум «Шляхи та фінансування відновлення територіальних громад: Стратегія 2026». Організаторами форуму виступили ICC Ukraine…

27.04.2026

Всі новини