25 березня в Києві відбувся конгрес «Реформа державних фінансів – шлях до відновлення України»

В Києві відбувся конгрес «Реформа державних фінансів – шлях до відновлення України».  ICC Ukraine   виступив інформаційним партнером конгресу.

Депутати хочуть брати 20 тис. грн за кожного заброньованого працівника

Про це заявив голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха під час конгресу «Реформа системи публічних фінансів – шлях до відновлення України».

«Україна в обличчі ІТ-бізнесу втрачає надходження іноземної валюти за рахунок падіння попиту іноземних замовників на послуги українських айтішників. Просто через те, що у своєму виборі закордонний клієнт керується тим, що, найнявши українську команду, завжди є ризик того, що частина цієї команди буде раптово мобілізована. Тому вони обирають менш ризикові опції – польські, угорські, словацькі, чеські, індійські тощо. І ми через те, що не можемо дати передбачуваність бізнесу, втрачаємо валюту», – заявив Дмитро Наталуха, повідомляє FinClub.

За його словами, економічне бронювання не про те, щоб «врятувати когось персонально». «Воно про те, щоб дати передбачуваність бізнесу, щоб він продовжував функціонувати і сплачувати податки», – сказав Дмитро Наталуха.

В парламенті обговорюється можливість економічного бронювання від 20 тис. грн за кожного заброньованого. «В парламенті напрацьовується ініціатива щодо бронювання шляхом сплати щомісячного військового збору за кожну заброньовану особу в розмірі 20 тис. грн на місяць», – повідомив Дмитро Наталуха. Йдеться про додаткову сплату військового збору на таку суму.

Це на рівні середньої заробітної плати по країні, портал Work.ua показує середню заробітну плату в 19 тис. грн, а мінімальне грошове забезпечення військовослужбовця, який не виконує бойове розпорядження, становить 20,1 тис. грн. «Ці три цифри в середньому дають 20 тис. грн», – сказав він.

Зниження податків в умовах війни неможливе

Про це заявив перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Ярослав Железняк під час конгресу «Реформа системи публічних фінансів – шлях до відновлення України».

«Мені легко вам сказати, що ми зменшимо податки в два рази, але, на жаль, я думаю, що це неможливо. І, на жаль, бачу цифри бюджету і розумію, що нам вже не вистачає 300-400 млрд грн без додаткової мобілізації», – заявив він, повідомляє FinClub.

В 2025 році проблема лише погіршиться. «Наступного року, найімовірніше, різниця між необхідним і наявним міжнародним фінансуванням буде в $10-15 млрд, яких буде не вистачати. І ми можемо довго сподіватися на те, що відбудеться диво, але, як показує практика, навіть цього року ці сподівання не завжди були обнадійливі. Тому підтримка бізнесу цього року є умовою виживання наступного», – сказав він.

Єдине зниження податків, яке просить бізнес, – це зниження навантаження на фонд оплати праці. «Зарплатні ФОПи пропонується обмежити простим способом. Це напрацьований з Галиною Третьяковою законопроєкт № 5054-1», – зазначив координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. Документ передбачає критерії для розділення трудових відносин та фрілансу.

За його розрахунками, зниження навантаження на фонд оплати праці до 20% сукупно (без ефектів детінізації) коштуватиме державі 178 млрд грн. Але можуть бути додаткові надходження на суму 66 млрд грн.

Бізнес вимагає реформування роботи правоохоронних органів

Із цією вимогою виступили представники бізнесу під час конгресу «Реформа системи публічних фінансів – шлях до відновлення України».

«Для нас критично важливо зменшити тиск на бізнес. Треба долучатися всім нам до змін в законодавстві. Йдеться про дві речі, по яким ми працюємо з бізнес-спільнотою. Перше – це стандарти діяльності прокурорів. Ми, як СУП, запропонували цю ідею ще у 2020 році. Були розроблені стандарти діяльності прокурорів, які були затверджені й мали рекомендаційний характер. Життя показало, що рекомендаційний характер у нас не працює, і треба, щоб це було обов’язково», – заявила виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова, повідомляє FinClub.

Обговорювалась можливість внесення цих стандартів до Кримінально-процесуального кодексу. «Це теж не вийшло. На останній зустрічі в Генпрокуратурі йшлося про те, що стандарти перечитані та вивірені, в них внесені певні доповнення, і тепер вони мають бути затверджені як обов’язкові для всіх правоохоронних органів. Нам обіцяли, що це має бути підписано генпрокурором найближчим часом», – розповіла Катерина Глазкова.

Другий важливий напрям – внесення змін до КПК. «Більшою мірою вони стосуються процедурних речей, які унеможливлюють зупинку бізнесу. Тому що обшук – це остання міра і яка повинна мати обґрунтування. Має бути прописано вилучення майна і процедура його повернення підприємцям. Розмір застави в кілька разів чи на порядки перевищує розмір втрат, які нанесені потенційно цим злочином, який ще не доведений. Тому пропонується, щоб застава не могла перевищувати розмір втрат, які зафіксовані нанесеними діями», – наголосила експертка.

Потрібні системні зміни. «Нам треба повернути презумпцію невинуватості бізнесу. Бо в країні є презумпція невинуватості влади і завжди презумпція винуватості бізнесу. Ця частинка «не» дуже важлива», – сказала Катерина Глазкова.

Бізнес має втратити 35 млрд грн на РРО та товарному обліку, щоб бюджет отримав 8 млрд грн

Про це заявив президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш під час конгресу «Реформа системи публічних фінансів – шлях до відновлення України».

«Загальна кількість ФОПів сягає 2 млн, з яких РРО мали встановити близько 1 млн. А встановили, за даними ДПС, тільки 327 тис. Підприємці масово ігнорують цю безглузду норму», – заявив він, повідомляє FinClub.

Розрахунково фіскалізація 1,18 млн ФОП другої та третьої груп коштує 10,1 млрд грн на рік.

«Витрати всіх ФОПів за РРО складають 10 млрд грн на рік. Витрати на дотримання товарного обліку складатимуть 25 млрд грн на рік. А додаткові надходження до бюджету будуть близько 6-8 млрд грн на рік. Тобто для того, щоб держава отримала 8 млрд грн, бізнес має втратити 35 млрд грн. Це суспільно негативне регулювання шкідливе для країни в цілому», – заявив Борис Емельдеш.

І податкова неспроможна це проконтролювати. «Максимальна річна кількість перевірок за чотири роки – 27 тис. А підприємців, які не встановили касові апарати, близько 700 тисяч. Тобто для того, щоб встановити тільки факт цього порушення, податкова повинна працювати 25 років. Така задача не буде виконана ніколи», – заявив він.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман пропонує замінити широку фіскалізацію ФОПів 2-ї та 3-ї груп на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, які мають високу ймовірність досягнення лімітів єдиного податку.