«Єдине вікно» – найоптимальніший варіант спрощення оформлення вантажів при експортно-імпортних операціях

Система глобальної світової торгівлі стрімко розвивається. І нині виглядає справжнім рудиментом, коли при шалених темпах і велечезних обсягах транскордонних рухів товарів – на кордоні слід витрачати час на оформлення документів у віконці кожної устнови. А по деяким видам вантажів таких віконець, де слід збирати довзволи і візи, більше 10. І проблема ця існувала фактично у всіх країнах. Коли експерти порахували – то існуюча система завдавала збитки всім. Тоді почали відпрацьовуватися різні системи, які надалі отримали назву «Єдине вікно». Про міжнародний досвід, перспективи роботи цієї системи в Україні, ми попросили поділитися своїми думками Голову комісії по спрощенню формальностей Громадської ради при Державній авіаційній сліжбі України. Віктором Яценко

 

Журналіст: Віктор Антонович, який міжнародний досвід впровадження проекту механізму «єдиного вікна» нині існує?

Яценко В.А.: Почнемо з методологічних основи спрощення торговельних процедур і електронного бізнесу. Центр зі спрощення процедур торгівлі та електронним діловим операціям Організації Об’єднаних Націй СЕФАКТ ООН розробив низку стандартів, рекомендацій та інструментів в області спрощення торговельних процедур і електронного бізнесу, які були схвалені в ході великого міжурядової процесу і застосовані в глобальному масштабі.
До таких стандартів належать видані в різний час Рекомендації ООН:
• Створення механізму «єдиного вікна». Рекомендація № 33. Європейська економічна комісія ООН. Женева, липень 2005. ;
• Спрощення та стандартизація даних для міжнародної торгівлі Рекомендація № 34. Європейська економічна комісія ООН. Женева, 8-10 грудня 2010 р .;
• Вироблення правової основи системи «єдиного вікна» в міжнародній торгівлі. Рекомендація № 35. Європейська економічна комісія ООН. Женева, 11 серпня 2010 р


         Впровадження механізму «єдиного вікна» дає для держави наступні вигоди:
• Більш ефективний і раціональний розподіл ресурсів;
• Усунення проблеми недоотримання доходів (і найчастіше їх збільшення);
• Більш суворе виконання вимог торговими підприємствами;
• Підвищення безпеки;
• Підвищення сумлінності і транспарентності.
            

У свою чергу торгівля від впровадження механізму «єдиного вікна» може очікувати наступні вигоди:
• зниження витрат завдяки зменшенню затримок;
• прискорення митного оформлення та отримання дозволу на відвантаження;
• передбачуване застосування і роз’яснення правил;
• підвищення ефективності та раціонального розподілу ресурсів;
• підвищення транспарентності.

       У доповненнях до Рекомендації № 33 СЕФАКТ ООН розглядаються три основні моделі створення механізму «єдиного вікна»:
– Єдиний орган, який отримує інформацію в паперовій або електронній формі, поширює цю інформацію серед усіх відповідних державних органів і координує заходи контролю з метою попередження виникнення непотрібних перешкод в логістичному ланцюжку.
Наприклад, в рамках шведського механізму «єдиного вікна» митниця виконує окремі завдання від імені деяких органів (головним чином для Національного податкового управління (ПДВ з імпорту), Статистичного управління Швеції (торгова статистика), Ради по сільському господарству Швеції та Національної ради з торгівлі ( ліцензування імпорту));
– Єдина автоматизована система для збору та поширення інформації (державна чи приватна), в рамках якої інтегровані процеси електронного збору, використання і поширення (і зберігання) даних, що стосуються транскордонної торгівлі.
Наприклад, в Сполучених Штатах розроблена програма, відповідно до якої трейдери можуть представляти стандартні дані тільки один раз, а система обробляє і надсилає ці дані установам, зацікавленим в тій чи іншій угоді. Існують різні можливості:
– інтегрована система: дані обробляються в рамках системи;
– інтерфейсна система (децентралізована): дані направляються відповідній установі для обробки;
– комбінація перших двох систем.
Автоматизована інформаційно-операційна система, за допомогою якої трейдер може представляти електронні торгові декларації різним органам для обробки і підтвердження методом однократного запису.
       При цьому підході підтвердження передаються в електронному вигляді від державних органів на комп’ютер трейдера.
Така система використовується в Сінгапурі і Маврикії. Крім того, в сінгапурської системі збори, податки і мита обчислюються автоматично і списуються з банківських рахунків торговельних підприємств. В контексті створення подібного роду системи слід враховувати фактор використання основного набору даних, що включає в себе конкретні ідентифікаційні параметри, які завчасно в попередньому порядку визначені і апробовані для всіх відповідних операцій.

          Однак роль головної організації зовсім не обов’язково повинна виконувати державна організація: нею може бути приватна установа, наприклад Торгова палата, або напівдержавна організація, наприклад Рада з торгівлі. Разом з тим приватним організаціям часом не вистачає правових повноважень для випуску і прийому інформації та документів, а також правозастосовних повноважень. Тому при такому сценарії приватна організація, можливо, повинна заручитися відкритою офіційною підтримкою будь-якої державної організації, яка має такі повноваження.
        Одним із прикладів партнерства між приватним і державним секторами, яке привело до створення «єдиного вікна», служить компанія «Морішіус Нетуорк сервісіс ЛТД» на Маврикії. Вона являє собою тристороннє спільне підприємство за участю представників державного та приватного секторів та зарубіжного технічного партнера.
    В ролі головної установи найчастіше виступає митниця, причому частотний розподіл є таким:
• митниця (включаючи міністерство фінансів): 7;
• портова влада: 2;
• інші державні органи: 1;
• партнерство між приватним і державним секторами: 2.
       Головний офіс може виконувати лише координаційну роль (наприклад, як в Нідерландах), або може виникнути необхідність в розробці свого роду угоди, що визначає функції і обов’язки причетних суб’єктів і організації або (приватної або приватно-державної) компанії, що забезпечує функціонування «єдиного вікна». Порядок такої взаємодії може піддаватися періодичній оцінці.

         Аналіз досвіду впровадження «єдиних вікон» показав, що існує кілька моделей їх впровадження за участю держави та приватних структур:
Щодо фінансування:
– Державою. (Фінляндія, Швеція, США);
– Приватним сектором. (Гватемала, Німеччина);
– Державно-приватне співробітництво. (Китай, Малайзія, Маврикій, Сенегал, Сінгапур).
Щодо використання «єдиного вікна»:
– Обов’язково. (Фінляндія, Гватемала, Маврикій, Сенегал);
– Добровільно. (Китай, Німеччина, Малайзія, Швеція, США).
За яку представляють послуг
– Безкоштовні. (Фінляндія, Швеція, США);
– Платні – за різними схемами. (Гватемала, Німеччина, Китай, Малайзія, Маврикій, Сенегал, Сінгапур).

 

Журналіст: А яка ситуація в Україні?


Яценко В.А.: Спрощення формальностей в системі міжнародної торгівлі. Впровадження в системи «єдиного вікна» в Україні теж рухається. Закладається законодавчо-нормативна база.
        5 квітня 2018 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект №7010 “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму” єдиного вікна “і оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”. За прийняття документа проголосували 231 народний депутат.
         “Досі не досягнуто головної мети створення механізму” єдиного вікна “- спрощення процедур торгівлі та скорочення часових витрат бізнесу на здійснення процедур оформлення товарів за рахунок одноразового подання підприємством уніфікованого набору відомостей, які повинні використовуватися всіма контролюючими органами, через” єдине вікно “, – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. Також, зокрема зазначається, що прийняття документа обумовлено “необхідністю поліпшення умов ведення зовнішньоекономічної діяльності в Україні, зменшення часу, який необхідний для здійснення експортно-імпортних операцій і, відповідно, поліпшення інвестиційної привабливості в країни шляхом законодавчого врегулювання взаємодії між органами доходів і зборів, іншими державними органами та учасниками транскордонної торгівлі з використанням механізму “єдиного вікна”.
       У той же час ще 25 травня 2016 року Кабінет Міністрів України затвердив концепцію створення автоматизованої системи “єдине вікно” для митниці. Йдеться про електронній системі обміну даними, що дозволить різним службам контролю в митних пунктах автоматично обмінюватися інформацією про вантаж, який перетинає кордон України.
         31 січня 2018 уряд додав до переліку місць митного оформлення товарів за принципом “єдиного вікна” місця митного оформлення, розташовані в пунктах пропуску через державний кордон України.
       Державна фіскальна служба України повідомляла в березні 2018 року, що більшість оформлень товарів на українській митниці проходить за принципом “єдиного вікна”.
       У той же час у Верховній раді України в даний час знаходяться на розгляд ряд Законів України розглядають питання спрощення формальностей:


– «Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України стосовно уповноваженого економічного оператора та спрощений митний формальностей» №4777 від 03.06.2016;

– «Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (стосовно деяких питань виконання Глави 5 розділу IV угідь про асоціацію між Україною, з однієї стороні, та Європейськім Союзом, Європейськім співтовариством з атомної ЕНЕРГІЇ та державами-членами, з Іншої сторони» № 7473 від 29.12.2017.
– «Про внесення змін до Митного кодексу України стосовно уніфікованої митної квитанції» (реєстр. № 4871 від 29.06.2016р.), Поданий Кабінетом Міністрів України, Який 04.04.2017 р. Прийнято у Першому читанні;
– «Про внесення змін до Митного кодексу України стосовно приведення транзитних процедур у відповідність з Конвенцією про єдиний режим транзиту та Конвенцією про Спрощення формальностей у торгівлі товарами» (реєстр. № 5627 від 29.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.
          Що стосується проекту Закону України № 4777 від 03.06. 2016, то за висновком Головного науково-експертного управління Апарата Верховної Ради України, законопроект має ряд невідповідностей нормам чинного митного законодавства ЄС.
Одне з них стосується умов надання спеціальних митних спрощень. У проекті передбачено подання їх виключно уповноваженим економічним операторам, в той час як відповідно до митного законодавства ЄС спеціальні митні спрощення, які представляються виключно уповноваженим економічним операторам, є лише частиною загальної системи митних спрощень, для отримання багатьох з Кторов мати статус УЕО не обов’язково.
           Що стосується проекту Закону України № 7473 від 29.12.2017 те в проекті закону шляхом внесення змін до «Митного кодексу України» пропонується впровадження в Україні інституту «авторизованого економічного оператора».
Головне науково-експертне управління Апарата Верховної Ради України розглянувши проект закону вважає, що в зв’язку з тим що на розгляді Верховної Ради України знаходяться законопроекти:
– «Про внесення змін до Митного кодексу України стосовно уповноваженого економічного оператора та спрощений митний формальностей» (реєстр. № 4777 від 03.06.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, яким передбачається удосконалити процедуру здійснення митно формальностей, а також інститут уповноваженого економічного оператора, що, як зазначається у Пояснювальній записці до нього, «забезпечить: надання суттєвих спрощень митних формальностей для підприємств з високим ступенем довіри; закладення передумов для майбутнього визнання статусу уповноважених економічних операторів, що надається митними органами України, органами країн ЄС, та доля українських УЕО у формуванні так званого безпечного ланцюгу постачання товарів відповідно до вимог Рамкової стандартів ВМО; Підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на зовнішньому та внутрішньому ринку »;

– «Про внесення змін до Митного кодексу України относительно уніфікованої митної квитанції» (реєстр. № 4871 від 29.06.2016р.), Поданий Кабінетом Міністрів України, Який 04.04.2017 р. Прийнято у Першому читанні;
– «Про внесення змін до Митного кодексу України относительно приведення транзитних процедур у відповідність з Конвенцією про єдиний режим транзиту та Конвенцією про Спрощення формальностей у торгівлі товарами» (реєстр. № 5627 від 29.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, – то, оскільки зазначений законопроект внесений тим же суб’єктом права законодавчої ініціативи, що і законопроект, який розглядається, Кабінетом Міністрів України, на думку Головного науково-експертного управління Апарата Верховної Ради України, з метою необхідності дотримуватися політики послідовності при впровадженні в Україна інституту авторизованого економічного оператора доцільно забезпечити узгодження зазначених пропозицій.
            Потрібно відзначити, що в процесі узгоджень доцільно запросити громадськість в особі громадських рад при відповідних центральних органах влади для забезпечення всебічного розгляду пропозицій щодо проектів законів. І такі прецеденти вже існують. Прикладом того як можна залучати громадськість – є розробка Транспортної стратегії України до 2030 року. До її розробки Мінінфраструктури України залучило членів Громадської ради при Державіаслужбі України, Асоціацію аеропортів України Цивільної авіації, Асоціацію авіаційного транспорту.
Що стосується «Єдиного вікна» то в Стратегії в розділі «Послуги авіаційного транспорту» пропонується використовувати досвід впровадження «Інформаційної системи портового співтовариства» в морських портах України в аеропортах України при оформленні міжнародних перевезень вантажів.

Журналіст: Дякую Вам.