20 Кві

                                                                                             Шановні колеги!
Трохи детальніше ознайомився з експортною стратегією України і моя оцінка її носить неоднозначний характер. Я розумію про необхідність підготовки такого документа, який повинен мати практичний характер і розкривати певний план дій для досягнення відповідних показників українського експорту. Але, на мою думку, такий план не може бути окремим від комплексної програми розвитку економіки України на 5-10 років і саме експортна стратегія повинна бути часткою цієї програми, а не висмикувати її із неї – це невірне рішення. Я розумію, що може існувати пояснення щодо катастрофічного зменшення обсягів українського експорту, але звертаю Вашу увагу, що внутрішній ринок споживання у нас не у найкращому стані і він також потребує стратегії розвитку з метою наповнення його товарами максимально українського виробництва. І ще я не маю на меті ображати когось (особливо авторів стратегії), але у мене від експортної стратегії України склалось враження підручника з міжнародної економіки, який прикрашений українською атрибутикою і підготовлений для студентів, а не для бізнесу, та який пафосно був презентован перед громадськістю.
А саме головне, що урядовий документ, яким планується затвердити цю стратегія – розпорядження Кабінету Міністрів України. І висновок – цей Кабінет Міністрів України є, є і стратегія, а завтра пішов Кабінет Міністрів України – пішла і стратегія.
Найважливіше питання, що дає економіці та бізнесу цей документ та наскільки збільшиться обсяг українського експорту. Ураховуючи те, що автори цього документу не надали відповіді на ці питання, тому такі питання і виникають, а це свідчення того, що розроблений авторами документ не є документом впливу на розвиток українського експорту, а тільки декларації…
Який буде досягнутий ефект від реалізації тих декларацій, які викладені у експортній стратегії України, я можу тільки констатувати факти українського експорту, які були досягнуті у відповідні роки:
Показники українського експорту товарів (млрд.дол.США) по роках: 2010 рік – 51,4; 2012 рік – 68,8 (Африка – 5,6); 2016 рік – 36,63.
Показники українського експорту послуг (млрд.дол.США) по роках:
2010 рік – 11,4; 2012 рік – 13,1 та 2015 рік – 9,7.
Ураховуючи, настільки малі, досягнуті показники експорту у 2016 році, мені здається, що будь-які позитивні зрушення, спрямовані на збільшення експорту, будуть мати ефект, але не дякуючи стратегії.
Щодо прогнозного розвитку українського експорту, то його можливо отримати від міжнародних інституцій. Як приклад – за прогнозами сайту Trading Еconomics український експорт може досягти у 2020 році близько 46-47 млрд.дол.США (3.9 млрд.дол.США щомісячно)
Стосовно напрямків розвитку українського експорту, я не упевнений, що структура експорту, яка існує сьогодні, суттєво зміниться. Чому така позиція?
1. Необхідно у певних галузях підняти конкурентоспроможність товарів та послуг.
2. Для цього в них необхідно здійснити модернізацію виробництва товарів або надання послуг.
3. Модернізація необхідна для зменшення витрат та підвищення продуктивності праці, що у подальшому може впливати на ціновий фактор (звертаю увагу, що ВВП на душу населення по ЄС становить 35,1 тис.дол.США, а по Україні 2,8 тис.дол.США – 12,5 разів менше, а це продуктивність праці, це ефективність праці, робіть висновки).
4. Звичайно забезпечити якість товарів та послуг на рівні світових стандартів.
5. І саме головне для реалізації цих перетворень необхідно мати фінансові інвестиції, а для залучення інвестицій необхідно мати інвестиційну привабливість галузей та економіки країни.
Ураховуючи інертність економіки та прийняття рішень по перетворенню, я думаю, що існуюча структура експорту суттєво не зміниться.
Чи може експортна стратегія покращити бізнес клімат – я може буду категоричним, але експортна стратегія не змінить бізнес-клімат країни. Бізнес клімат змінюють за рахунок прийняття законодавчих актів та рішень, які забезпечують певну стабільність, зрозумілі правила роботи та інвестиційну привабливість (доходність від інвестицій) у періоді економічного розвитку, я маю на увазі стабільність протягом 5 років, 10 років і т.п. Як приклад: ми пам’ятаємо, що відбувалось з насінням соняшнику і як розпочався розвиток переробки насіння соняшника – були прийняті регуляторні акти щодо експорту насіння, а також акти, які сприяли розвитку переробки цього насіння у соняшникову олію за рахунок інвестицій у створення переробних потужностей і, результат, – Україна посідає перші позиції у світі по виробництву олії.
Тому цей документ потребує доопрацювання щодо прогнозних обсягів експорту, ефективності цієї стратегії, а саме, що Україна матиме, який результат, обсяги залучення інвестицій для досягнення результату збільшення експорту і головне – це витрати, як вони будуть окуповуватися і протягом якого часу?
І останнє, що хотілось би відзначити – експортну стратегію необхідно розробляти за участю національної науки та національних фахівців, а не за рахунок заробітчан ОТТУДА!!!