Архив рубрики: ІСС міжнародні

Alibaba відкрила першу в Європі платформу електронної комерції

Китайський інтернет-гігант Alibaba відкрив першу на європейському ринку міжнародну платформу з електронної комерції. Як повідомило в четвер Центральне телебачення Китаю, в її завдання входить просування довгостроковій транскордонної торгівлі. Церемонія відкриття відбулася в бельгійському місті Льєжі, в ній взяв участь прем’єр-міністр країни Шарль Мішель, а також посол КНР в Брюсселі Цао Чжунмін. Підписи під угодою, на основі якого буде здійснюватися проект, поставили віце-прем’єр Бельгії Кріс Пітерс і старший директор Alibaba Джеймс Сун.

“Створення нової платформи електронної комерції дозволить більшій кількості бельгійських підприємств здійснювати взаємодію з Китаєм і просувати високоякісну продукцію з Бельгії на китайському ринку заради обопільної вигоди” – зазначив Цао Чжунмін, підкресливши, що прагматичне співробітництво двох країн отримало “новий стимул до розвитку”.

У свою чергу Шарль Мішель заявив, що ця нова платформа для взаємодії підвищить конкурентоспроможність бельгійських і китайських підприємств на міжнародній арені.

Паралельно компанія Cainiao Smart Logistics Network, яка виступає в якості дочірнього підрозділу Alibaba, уклала домовленості з аеропортом Льєжу про лізинг простору площею 220 тис. кв. м для створення в повітряної гавані спеціального логістичного центру, в який на початковому етапі буде інвестовано близько € 75 млн.

Згідно з прогнозами, нова електронна платформа в сукупності з супутньою інфраструктурою в найближчі п’ять років дозволить забезпечити в Китай імпорт європейської продукції вартістю $ 200 млрд.

ICC Ukraine почав роботу по впровадженню технологій «HydroFLOW» та «Kallistone» на ПАТ «Запорізький завод феросплавів»

У рамках Програми впровадження на ринку України провідних технологій у сфері енергоефективності та екології, що активно підтримується ICC Ukraine, 7 грудня 2018 р. відбувся візит спільної делегації ICC Ukraine під керівництвом Віце-президента з питань інновацій та інвестицій у сфері екології та енергозбереження Олександра Андріанова, керівництва київської компанії «HydroFLOW Україна» та запорізької ТОВ «САВ КОМПЛЕКТ» до одного з провідних світових виробників феросплавної продукції – ПАТ «Запорізький завод феросплавів».

Під час візиту відбулася зустріч членів делегації з Головою Правління ПАТ «Запорізький завод феросплавів» Павлом Кравченком, головним інженером Сергієм Балашовим, керівниками цехів та служб заводу, технічними спеціалістами, а також було проведено цікаві презентації та надано детальну інформацію щодо передових закордонних технологій, які просуває на український ринок разом із компаніями-партнерами ICC Ukraine, а саме – технології електронної водопідготовки «HydroFLOW» та технології кондиціонування вуглеводнів «Kallistone», що суттєво скорочує обсяги газоспоживання на промислових підприємствах.

Вказані технології, що вже багато років з беззаперечним успіхом та великою економічною ефективністю використовуються у багатьох країнах світу, дозволяють суттєво зберігати енергетичний ресурс та зменшувати негативний вплив діяльності промислових підприємств на довкілля.

У ході візиту було ретельно досліджено напружені з точки зору режиму водоохолодження технологічні вузли феросплавніх пічей та системах мокрого газоочищення, надано відповідні консультації та рекомендації, прийнято необхідні попередні технічні рішення.

Найближчим часом, враховуючи актуальність проблем з видаленням накипу на електрометалургічному обладнанні заводу, досягнуто домовленість щодо затвердження програм тестових іспитів обладнання «HydroFLOW» та «Kallistone», а також їх початок на діючих виробничих потужностях ПАТ «Запорізький завод феросплавів».

Нагадаємо,  17 жовтня 2018 р. у приміщенні ICC Ukraine, відбулася Презентація-семінар «Застосування системи електронної водопідготовки «HydroFLOW», у якій взяли участь Віце-президенти ICC Ukraine, керівники регіональних представництв, голови комісій та запрошенні технічні експерти.
За короткий час, завдяки розгалуженій системі ділових зв’язків ICC Ukraine, її високому авторитету серед керівників великого бізнесу, відбулися зустрічі делегацій ICC Ukraine із керівництвом флагманських компаній України – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Полтавський ГЗК», ПрАТ «Оболонь», ПАТ «Мотор Січ», ПрАТ «Костопільський завод скловиробів»» та іншими, завдяки чому, в найближчі часи, очікується зростання обсягів впровадження цих передових закордонних технологій на підприємствах реального сектору української економіки.
ICC Ukraine запрошує до співробітництва у сфері екології та енергозбереження усі зацікавлені підприємства, організації та установи.

Британія призупинила видачу інвестиційних віз в рамках боротьби з відмиванням грошей

Британський уряд в рамках боротьби з організованою злочинністю і відмиванням грошей призупиняє видачу інвестиційних віз, повідомляє «Економічна превда», посилаючись на британське видання  The Times.

Видача інвестиційних віз призупинена з 6 грудня і до кінця року.

Лондон видавав інвестиційні візи людям, які готові вкласти мільйони фунтів стерлінгів у Велику Британію.

Інвестиції в розмірі 2 мільйони фунтів стерлінгів, 5 мільйонів фунтів стерлінгів або 10 мільйонів фунтів стерлінгів можуть бути вкладені в державні облігації чи британські компанії для того, щоб отримати дозвіл на постійне проживання на п’ять, три або два роки відповідно. Заявники можуть подати заявку на британське громадянство, яке, на думку деяких, є кінцевою метою багатих закордонних мігрантів.

Критики інструменту говорять, що його можна використовувати для відмивання доходів від корупції.

“Британія завжди буде відкритою для справжніх інвесторів, які прагнуть допомогти нашій економіці та бізнесу зростати. Однак нам слід дати зрозуміти, що ми не будемо терпіти людей, які не грають за правилами, і намагаються зловживати системою” – заявила міністр у справах імміграції Керолайн Ноукс.

“Саме тому я запропонувала ці нові заходи, які гарантують, що тільки наші справжні інвестори, які мають намір підтримувати бізнес у Британії, можуть скористатися нашою імміграційною системою” – сказала вона.

З нового року особам, які претендують на інвестиційну візу, доведеться представляти свої бізнес-інтереси в Британії, а компаніям проводити аудит стану інвесторів. Також заявникам буде потрібно довести, що вони володіли інвестиційними коштами протягом двох років. Крім цього заявникам заборонять інвестувати в держбонди.

Податкова політика для цифрової економіки

В епоху безпрецедентних цифрових перетворень оподаткування цифрової економіки є провідною темою глобальної фіскальної декларації.

Пропозиції на регіональному та національному рівнях були закамульовані впродовж останніх місяців, на основі рішень урядів з різних країн.  ICC підтримує гармонізований підхід для забезпечення того, щоб міжнародні податкові правила залишалися актуальними та застосовуваними у світовій економіці, що постійно переорієнтується на цифровий контекст, і вважає, що будь-які заходи мають бути спрямовані на відповідність глобальним зусиллям. ICC рекомендує, щоб будь-яка зміна міжнародних правил чи принципів повинна здійснюватися шляхом всебічного та узгодженого підходу.

Цифрова економіка не тільки революціонізує бізнес, але також створює нові можливості для глобального зростання та процвітання. Якщо підходити правильно, технологічні досягнення та цифрові підключення можуть стимулювати інновації у бізнес-моделях, бізнес-мережах та передачі знань, а також полегшить доступ на міжнародні ринки для великих та малих, старих та нових підприємств.

“Цифронізація економіки викликає складні проблеми”, – сказав Крістіан Кайзер, голова Комісії з питань оподаткування Міжнародної Торгової Палати. “ICC підкреслює необхідність того, щоб країни спільно обговорювали та врегулювали податкові виклики, що виникають внаслідок цифрової обробки, через взаємний консенсус і повторює, що будь-які рішення мають бути довгостроковими та мати широке прийняття країнами, щоб забезпечити бездоганне застосування для бізнесу”.

Нова система оподаткування цифрової економіки

З огляду на важливість цієї теми, МТП скликає групу експертів з питань бізнесу для розробки політичної основи міжнародно визначених податкових принципів для розгляду при визначенні відповідних політик щодо оподаткування цифрової економіки. Ця структура має на меті допомогти визначити контури відповідної податкової системи для цифрової економіки, яка сприяє підприємницькій діяльності, створенню робочих місць та економічному зростанню. Це також підкреслює необхідність побудови узгодженої міжнародної регуляторної бази для світового бізнесу, яка грунтується на принципах, здатних забезпечувати постійну еволюцію цифрових бізнес-моделей. Оскільки оцифрування залишається важливим чинником глобального економічного зростання, політика, пов’язана з оподаткуванням цифрової економіки, має прагнути сприяти економічному зростанню, транскордонній торгівлі та інвестиціям, а не перешкоджати їм.

ICC вітає багатосторонній підхід Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з глобальним залученням понад 110 членів, що належать до ОЕСР в рамках всеохоплюючої системи, з метою досягнення консенсусу щодо оподаткування цифрової економіки. Проміжний звіт ОЕСР “Податкові виклики, що виникають у процесі цифрової обробки”, який було оприлюднено лідерами G20 цього року, визнає, що існують технічні та складні питання стосовно оподаткування прав та розподілу прибутку, і для поглибленого аналізу необхідні спільні зусилля для вирішення цих проблем. У своїй “Доповіді лідерам G20” на саміті G20 у грудні 2018 року в Буенос-Айресі Генеральний секретар ОЕСР висловив сподівання, що на черговому саміті G20 лідери зможуть дійти спільної думки стосовно перспектив оподаткування цифрової економіки.

ICC, що представляє більше 45 мільйонів компаній у всьому світі, наполегливо рекомендує вжити відповідні заходи, що були б узгоджені з глобальними зусиллями, спрямованими на забезпечення послідовності та узгодженості та щоб уникнути подвійного і надмірно оподаткування.

Також передбачається, що на цьому тижні відбудеться засідання Робочої групи ОЕСР з цифрової економіки для поглиблення обговорення цього питання. ICC підтримує думку про те, що будь-яка податкова реформа повинна бути як практичною, так і ефективною у сприянні більшої послідовності на міжнародному рівні.

ICC як і раніше прагне надати знання та експертизу від імені бізнесу з метою визначення довгострокового глобального рішення щодо оподаткування цифрової економіки.

COP24: чотири бізнес-пріоритети для майбутнього саміту з питань клімату

Бізнес активізує заходи з питань запобігання кліматичним змінам, відповідно Паризька угода дає бізнесу базове розуміння, як йому слід діяти, вважає Міжнародна торгова палата, яка представляє бізнес та промисловість на 24-й Конференції Сторін (КС24).

Консенсус давно вже встановлений.

24-а Конференція Сторін, або КС24, є ключовим заходом у глобальних зусиллях з боротьби зі зміною клімату. Три роки після того, як Паризька угода була остаточно ухвалена в польському місті Катовіце, КС24 визначився з крайнім терміном для узгодження зі всіма сторонами “Паризьких правил”. Ця система впровадження покаже, як уряди планують досягти цілей, визначених у договорі – а саме, збереження зростання середньоєвропейської середньої температури менше ніж на 2 ° С.

Нещодавні наукові дослідження показали, наскільки терміновим і нагальним є досягнення цих глобальних кліматичних цілей. Остання доповідь Міжурядової групи з питань зміни клімату (МГЭИК) ООН попереджає про необхідність негайних змін, щоб уникнути великих економічних та соціальних витрат, які призведуть до глобального потепління на 1,5°С вище доіндустріального рівня.

Оскільки COP24 стартує цього тижня, тут є чотири основні пріоритети бізнесу:

  1. Посилити розуміння важливості недопущення кліматичних змін

Більше компаній, ніж будь-коли, починають вживати заходи, які впливають на клімат, і причина проста: кліматичні зміни – справа кожного. Неможливість пом’якшити наслідки зміни клімату призведе до катастрофічних збитків. Це також буде негативним для бізнесу, зважаючи на глобальну економіку в цілому. ICC закликає Сторони підсилити зусилля для досягнення цілей втілення принципів Паризької угоди та сприяння глобальним зусиллям щодо досягнення зменшення викидів парникових газів.

“Неможливість вирішити проблему зміни клімату завдає шкоди всім нам”, – заявив Генеральний секретар ІСС Джон Дентон. “Країни повинні вийти за рамки мінімального рівня та вжити змін, якщо ми хочемо досягти цілей, викладених у Паризькій угоді”.

  1. Прийняти Паризький правил

Для того, щоб компанії могли реалізувати свій позитивний потенціал по відношенню до клімату, необхідна більша впевненість у довгостроковій політиці та інвестиціях. Паризькі правила дозволять підприємству збільшити свої інвестиції в інновації, дослідження, інфраструктуру та новітні технології та рішення, які будуть необхідними для досягнення цілей зменшення викидів передбачених Паризькою угодою.

“Ми закликаємо всі Сторони на Конференції COP24 доопрацювати ключові деталі, які забезпечать повне дотримання Паризької угоди”, сказав Джастін Перкретсон, голова Комісії з питань навколишнього середовища та енергетики ІСС. “Це заохотить інновації для підтримки вирішення проблем зміни клімату”.

  1. Принесіть бізнес-проект.

Кліматичні правила та політика, які узгоджуються на міжнародному та національному рівнях, матимуть величезний вплив на те, як бізнес може допомогти боротися з кліматичними змінами, впливаючи на внутрішні та міжнародні операції компаній, ланцюжки постачання, планування та інвестиції. Це означає, що бізнес має унікальну релевантність, технічну експертизу та тематичні дослідження, які будуть мати вирішальне значення для забезпечення ефективності.

Хоча бізнес бере участь у реалізації Паризької угоди, діалог може бути набагато більш ефективним. ІСС наполегливо закликає Сторони включити бізнес у розробку політики щодо протидії змінам клімату, щоб прискорити та заохотити інновації приватного сектора до технологій, що змінюють правила гри, за допомогою відповідної фіскальної політики та адаптації ведення бізнесу до кліматичних змін та пом’якшення інвестиційних можливостей.

  1. Розробити трансформаційну політику щодо клімату, яка працює для кожного, кожен день і скрізь

Як зазначено в спеціальній доповіді МГЕЗК щодо досягнення цілей, викладених у Паризькій угоді, необхідні термінові та трансформаційні заходи. Такі зміни матимуть відчутні наслідки для працівників у всьому світі та їхніх спільнот, особливо тих, хто працює в галузях з великими викидами вуглецю. Оскільки ми працюємо над досягненням цілей Паризької угоди, усім зацікавленим сторонам у суспільстві буде необхідно встановити стійкий шлях для узгодження інтересів громад, працівників та підприємств.

Бізнес є ключовим фігурантом у цьому відношенні, і ICC розпочав роботу над новим документом, в якому визначаються принципи глобальної ділової спільноти щодо справедливого переходу – забезпечення економічної та соціальної життєздатності громад у процесі глобального трансформації економіки з нульовим рівнем викидів.

Результатом самміту країн G20 стали зобов’язання реформувати Світову організацію торгівлі

«Країни G20 погодилися взяти на себе зобов’язання з реформування Світової організації торгівлі», — йдеться в повідомленні Reuters.

За словами представник ЄС, лідери країн Великої двадцятки підтримали реформи, необхідні для поліпшення СОТ.

Як зазначає агентство, питання багатосторонньої торгівлі було каменем спотикання для Сполучених Штатів, які наполягали на вказівці в комюніке, що багатостороння торговельна система не працює.

Попередній комюніке, який усе ще потребує схвалення всіх членів саміту, буде оприлюднено пізніше сьогодні, наприкінці дводенного засідання.

Як відомо, СОТ спіткала криза після того, як США, ключова країна організації, перейшла до політики протекціонізму, яка «негативно впливає на СОТ і наражає на небезпеку всю багатосторонню торговельну систему». Під час зустрічі в Оттаві два місяці тому представники 13 держав-членів СОТ узгодили основні напрями реформи організації за трьома векторами: механізму вирішення спорів, активізації переговорної функції СОТ і поліпшення системи моніторингу торговельних правил членів організації.

Україна впевнено крокує до приєднання до енергосистеми Європи

Під час Десятого засідання Українсько-німецької групи високого рівня у Берліні наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко зазначив, – «Підтримка енергетичної галузі, інфраструктурних проектів, макрофінансова допомога, продовження співпраці з такими фінансовими інституціями, як KfW – ключові напрямки співпраці України і Німеччини»., повідомляє прес-служба Мінрегіонбуду.

«Німеччина й надалі надаватиме допомогу у впровадженні енергоефективності: в рамках Фонду енергоефективності та у сфері відновлювальних джерел енергії. Крім фінансової підтримки – це технічна допомога, німецькі технології, технічні рішення, направлені на досягнення оптимального балансу між вартістю термореновації та максимальним ефектом щодо економії енергоресурсу. Домовлено про спільну розробку маршрутної карти щодо процесу інтеграції енергосистеми України до енергосистеми Європи (ENTSO-E). Німецький досвід є дуже корисним. Приєднання до європейської енергосистеми дозволить створити в Україні повноцінний лібералізований ринок електроенергії, так званий «електроенергетичний безвіз», – наголосив Геннадій Зубко.

Щодо напрямку наближення української системи якості до європейської урядовець повідомив, що наразі Мінекономрозвитку розпочинає програму «Tвіннінг» Федерального Міністерства економіки і енергетики Німеччини у сфері стандартизації. Це ще один крок до прийняття важливого рішення про взаємне визнання систем оцінки відповідності продукції.

Також сторони домовились про співпрацю у напрямку підтримки проектів з навчання кадрів економіки України. Зокрема, проектів «Жінки в бізнесі», а також так званого «4.0» щодо створення промислових кластерів для середнього бізнесу.

Дослідження з пропозиціями 130 німецьких підприємств в Україні презентували Прем’єр-міністру у Берліні

Економіка України після тяжкої економічної кризи 2014/2015 років знову перебуває на шляху зростання. Для сталого прискорення економічного зростання терміново потрібні проводити реформи та залучати інвестиції. Про це йдеться у досліджені Німецької консультативної групи в Україні, здійсненому спільно з Німецько-Українською промислово-торговельною палатою («AHK Ukraine») у вересні 2018 року.

Дослідження «Залучення інвестицій через реформи: Пропозиції вiд нiмецького бiзнесу в Українi» містить 28 пропозицій щодо реформ, які були розроблені у тісній співпраці з шістьма комітетами Німецько-Українській промислово-торговельній палати. У Палаті зорганізовані загалом 130 німецьких компаній, які протягом багатьох років працюють в Україні, наприклад, BASF і Siemens. Публікація пропонує унікальну «висхідну перспективу» («bottom up perspective») щодо реформ у найрізноманітніших галузях економіки.

У вівторок, 20 листопада 2018 року, в Києві в рамках бізнес-сніданку Німецько-Української промислово-торговельної палати представники Німецької консультативної групи представили дослідження Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману.

«Темпи зростання в Україні мають бути помітно посилені в середньостроковій перспективі, інакше прискориться міграція української робочої сили. Для України це, насамперед, означатиме ще більшу нестачу кваліфікованих фахівців, необхідних для того, аби знову відбулася стабілізація економіки» – говорить Роберт Кірхнер, заступник-Керівника Німецької консультативної групи та співавтор дослідження.

«Ключовим чинником для посилення темпів економічного зростання є стимулювання приватних інвестицій. Однак наразі все ще потрібно усунути численні перешкоди, щоб досягти помітно вищої частки інвестиційу майбутньому» – продовжує Кірхнер.

Нинішня частка капітальних інвестицій на рівні 20,7% від ВВП (2017 р.) хоча й помітно вища, ніж у кризовому 2014 році (13,4%), але все ще суттєва нижча за докризові показники. Тому у дослідженні тепер пропонується низка реформ з прямим впливом на діловий клімат та інвестиції. Серед першочергових десять реформ, що обіцяють відносно швидкі успіхи, є такі:

• усунення проблем щодо доступу до джерел електропостачання зокрема, для компаній-виробників – це серйозна перешкода для інвестицій;
• запобігання можливим ускладненням з дозволами на перевезення автомобільних вантажів через територію Польщі для експорту до ЄС: це серйозна проблема для експортерів;
• покращення виконання судових рішень у процесах проти держави (наприклад, у податкових справах);
• скасування певних штрафних платежів у податковій сфері;
• обмеження блокування рахунків при кримінальних розслідуваннях.

Реформи мають, насамперед, сприяти усуненню бюрократичних та адміністративних бар’єрів і створенню рівних конкурентних умов.

Показники української економіки

• Валовий внутрішній продукт (ВВП) зріс у 2017 році на 2,5%; у 2018 році економічне зростання злегка прискориться до близько 3,5%.
• Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) ще далеко не досяг свого докризового рівня 2013 року. Якщо економіка щорічно зростатиме приблизно на 3% в реальному виразі, то рівень 2013 року буде досягнутий лише у 2022 році.
• Товарообіг між Німеччиною та Україною в минулому році збільшився на 23%, до 6,6 млрд. євро.
• Німеччина експортувала в Україну у 2017 році товарів на суму в 4,4 млрд. євро (+23%). Імпорт з України зріс до 2,2 млрд. євро.
• Зовнішня торгівля помітно розширюється. ЄС з відривом є найважливішим торговельним партнером.
• Загалом в Україні за оцінками Німецько-Української промислово-торговельної палати наразі діють близько 2 тис. німецьких підприємств.

Джерело: Німецька консультативна група в Україні, Німецько-Українська промислово-торговельна палата

Лінк до дослідження: «Залучення iнвестицiй через реформи: пропозиції вiд німецького бізнесу в Україні» https://bit.ly/2DAGbuD

Україна розпочала підготовку до участі у Всесвітній виставці Експо 2020 в Дубаї

Українська делегація на чолі з  Державним секретарем Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олексієм Перевезенцевим бере участь в Третій зустрічі міжнародних учасників “Експо 2020” в Дубаї, повідомляє прес-служба МЕРТ.

Як відомо, в лютому 2017 року Уряд схвалив рішення про участь України у Всесвітній виставці “Експо 2020” та будівництво власного національного павільйону. Організаційний комітет виставки передбачив для України ділянку площею 1,652.46 кв. метрів під будівництво павільйону площею орієнтовно 1,035.03 кв. метрів.

В рамках робочого візиту відбулась зустріч Олексія Перевезенцева із Старшим віце-президентом Організаційного комітету Експо 2020 по роботі з міжнародними учасниками Омаром Шахадедом. Українська делегація також відвідала будівельну площадки Експо 2020 та ділянку, на якій передбачено будівництво українського павільйону.

“Такий формат участі в Експо є першим досвідом для української сторони. Це є водночас і виклик для нас і висока відповідальність”, – розповів Олексій Перевезенцев –  “Сьогодні триває робота щодо розробки концептуального бачення української експозиціі та визначення подальших конкретних кроків з підготовки та забезпечення участі України в Експо 2020”.

Мінекономрозвитку планує створити державне підприємство «Експо 2020», яке буде забезпечувати загальну координацію представлення України на Експо 2020. Відповідно до графіку Організаційного комітету Експо 2020, безпосереднє будівництво тимчасової конструкції павільйону на ділянці має розпочатись з лютого 2019 року.

Також, окреслюючи головні цілі участі України в Експо 2020, Олексій Перевезенцев відзначив: “Ми плануємо представити на Експо 2020 українську ідентичність через кращий інноваційний контент. Українські компанії потрапляють у найкращі світові рейтинги серед компаній постачальників послуг аутсорсингу і зазначені послуги мають високий попит на зовнішніх ринках. Наше прагнення – продемонструвати найсучасніші та високотехнологічні українські розробки, ідеї, проекти задля покращення інноваційного, інвестиційного іміджу України”.

Німеччина надасть Україні 84,8 млн євро допомоги в рамках співробітництва задля розвитку

26-27 листопада 2018 року в Берліні українська делегація на чолі з Першим заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі Максимом Нефьодовим взяла участь в Українсько-німецьких міжурядових перемовинах щодо співробітництва задля розвитку, повідомляє прес-служба МЕРТ. До складу делегації увійшли представники Мінекономрозвитку, МЗС, Мінфіну, Мін’юсту, МТОТ, МОН та Укрексімбанку.

Максим Нефьодов подякував Уряду Німеччини за багаторічну підтримку. Як відомо, Німеччина є одним з найбільших донорів міжнародної допомоги Україні, обсяг якої з 2002 року перевищив 600 млн євро.

З німецької боку переговори відкрила Марія Флаксбарт, Парламентський Державний секретар Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини, яка у своїй промові запевнила у подальшій підтримці України.

За результатами зустрічей, делегації обох країн домовились про продовження співробітництва за такими пріоритетними напрямами як демократія, громадянське суспільство, державне управління та децентралізація, енергоефективність, сталий економічний розвиток, подолання кризи на Сході України у результаті військової агресії з боку Росії.

Німецька сторона підтвердила виділення 84,8 млн євро допомоги для України, серед яких: 63,6 млн євро для проектів фінансового співробітництва (кредити) та 21,2 млн євро для проектів технічного співробітництва (гранти).