Все записи автора icctest

В Києвi в рамках виставки TransUkraine 2018 розпочала роботу конференцiя “Іноваційний розвиток транспортних технологій для забезпечення потреб міжнародної торгівлі”

Одним з органiзаторiв конференцiї виступає ICC Ukraine. Вiдкриваючи зібрання, Президент Українського нацiонального комiтету МТП Володимир Щелкунов наголосив: “Мiжнародна торгiвля не може органiчно розвиватися без iновацiйних технологiй, i ICC завжди приділяє цьому прискiпливу увагу.” На конференцiї йтиметься про три основні напрями: модальнi перевезення, спрощення процедур торгiвлi та пiдбиття пiдсумкiв загальної ситуцiї у станi впроваджень iновацiй в галузi. За результатами планується ухвалення рiшення-рекомендацiй до Уряду. Повний матерiал про конференцiю у подальших матерiалах редакції.

В Штаб квартирі ІСС Ukraine було підписано Меморандум про співпрацю між УНК МТП та Іранським бізнесом

Підписання цього документу стало логічним завершенням насиченого і плідного візиту Іранських ділових кіл до України, який пройшов за безпосередньої участі ІСС Ukraine. 4 дні поспіль Іранські підприємці знайомилися, вивчали, спостерігали за ситуацією в Україні. Про враження які на них справила країна, перспективи співробітництва редакція Інформаційного бюлетеню ІСС спілкувалися з віце-президентом Макаганчуком Юрієм Антоновичем, який безпосередньо опікувався цим проектом.

Кор: Юрій Антонович, візит завершився, можна вже перевести подих, і підбити певні підсумки. Як Ви оцінюєте його?  

Макаганчук Ю.А.: Перше і саме головне досягнення цього візиту те, що люди отримали ту інформацію яку потребували, по всім тим напрямкам які вони представляють у себе на батьківщині. Це і сільське господарство, і машинобудування, нафтопереробка, банківська справа, целюлозне виробництво. Ми доклали максимум зусиль аби задовольнити їх зацікавленість, організували цілу низку зустрічей, не тільки в інформаційному плані, але і надали можливість поспілкуватися безпосередньо з фахівцями. Цей візит закінчився, і я можу вже сказати, що одним із результатів є рішення про відкриття нашого міжнародного центру ділового співробітництва в Ірані. І пан Джамалі, який буде очолювати це представництво, один з найпотужніших бізнесменів Ірану, має 6 підприємств які спеціалізуються на випуску добрив, засобів захисту рослин, і він опікується сільським господарством. У нього свої фісташкові плантації,  чай, і так далі. Дуже потужна була делегація. Люди приїхали заможні, з грошима. З врахуванням того, що в Ірані є сильні інфляційні процеси, тамтешній бізнес шукає де могли б вони розмістити свої кошти, інвестувати у виробництво, включаючи переніс його звідти, з Ірану сюди. Відтак цікавилися іранці інвест кліматом, безпекою, гарантіями повернення грошей, ну і ціла низка питань, які супроводжують це все. Мені було приємно, що вони привезли свого юриста міжнародника, який спеціалізується по всі цих справах. Не те що не довіряють нашій школі, а як свідчення про серйозність намірів. Іранці дивляться все самі, пробують самі, і роблять свої висновки. Візит дуже складний, напружений, але слава богу, чи як вони кажуть Іншала. І на кінець візиту коли підпивали підсумки, і вони вони зазначили, що прийшло розуміння, що без ІСС, не спираючись ні на кого, у них нічого не вийде.

Кор: Наскільки можливості ІСС можуть гарантувати певні безпечні, правові моменти, щоб зробити найкомфортніші умови для іранського інвестора?

Макаганчук Ю.А.: З врахуванням того, що є санкції. І вони дійсно дуже дієві, і це змушує іранський бізнес шукати шляхи закордоном. Хочемо не хочемо, вони виводять свої кошти. Це будемо чи ми, чи інша країна. Якщо ми, то для нас це плюс. Країна матиме додаткові фінансові інвестиції. Люди хочуть перенести бізнес, але бути певними в його безпеці. І тут ІСС зі своїм потужним безпековим механізмом, з потенціалом юридичних компаній  які є його членами, зі своїм трендом, із зв’язками, і в промисловості і сільському господарстві, я думаю може забезпечити це. Через 2-3 тижні, ми очікуємо ще один візит, і з тими наробками, ми перейдемо вже в практичну площину для вирішення питання вже реальних проектів.. Останнє слово буде за нами. Ми ІСС, з тими інструментами які є, вже будемо підказувати, корегувати, всі напрямки діяльності, бо як кажуть самостійно, навряд чи у них вийде.  Деякі члени делегації вже приїздили сюди. Але мають негативний досвід. Вони просто отримали мінус і втратили кошти. В нас вони побачили потужний інструмент. Показово що за короткий візит до делегації вже потягнулися люди з різних куточків, почалися перемовини. І мені було приємно, коли голова делегації пан Джафарі сказав, що сядемо за стіл перемовин, коли порчу буде ІСС, без ІСС ми спілкуватися не будемо.

 

Кор: Апогеєм візиту стало підписання Меморандуму. Про що там йдеться?

 

Макаганчук Ю.А.: Підписаний Меморандум про співпрацю. Відзначено 7 пріоритетних питань, де закріплено за ІСС кураторство іранського бізнесу на території України.  Я ще раз наголошую, що було дуже приємно, коли вони із захопленням пообіцяли донести інформацію про нашу країну своїм колегам, і пан Джафарі сказав, що через кілька тижнів буде нова делегація, з новими підприємцями. Тобто результати дуже хороші, плани великі. Зокрема іранці  виступили з ініціативою побудувати технопарк за свої кошти. Гарантують, що за 3 роки будівництво буде завершено, з кількістю робочих місць у 5 тисяч. Вони готові вкласти 3 мільярди доларів. І ми вже скоро отримаємо від них ТУ, як вони бачать цей проект. Ми вже ведемо перемовини про розміщення і пошук земельної ділянки.  До їхнього приїзду будемо мати вже що показати. Вже зараз ідуть консультації. Хоч Іран і специфічна країна, зі своїми законами, традиціями, але вони самі зрозуміли, що у партнерстві з ІСС їхні плани стають реальними. SergeySivolap

 

Україно-іранське бізнес-співробітництво виходить на новий рівень

ІСС Ukraine активно і системно продовжує роботу по налагодженню контактів між українськими і закордонними підприємцями. Але для того, щоб проторувати першу доріжку слід провести серйозну і скрупульозну роботу. Підготувати платформу, ту базу, яка полегшить пошук контактів, взаємодію, і їх розвиток.  За сухими цифрами статистики про збільшення експортно-імпортних операцій стоїть величезна робота, яка створює підґрунтя жвавим торговим зв’язкам. Іранський напрямок – дуже перспективний, але і непростий. З одного боку існують непрості світові політичні тенденції. З іншого велика взаємна зацікавленість між іранським і українським бізнесом. Віце-президент ІСС Ukraine Юрій Макаганчук нещодавно повернувся з ділової поїздки до Ірану, де по суті презентував потенціал українського бізнесу. Як ми і обіцяли ексклюзивне інтерв»ю з Юрієм Антоновичем.

Кор: Юрій Антоновичу, хто на даному етапі більш активно педалює пожвавлення ділової активності на персидському напрямку  – це український бізнес чи іранський?

Макаганчук Ю.А.: Це не перша ділова поїздка і далеко не початок наших намагань налагодити активне взаємовигідне співробітництво.  З Іраном ми працюємо вже впродовж 5 років. Все починалося з ініціативи ірано- українського товариства, які висловили ініціативу  залучити український бізнес в Іран і, відповідно, іранський в Україну. Вже тоді іранська сторона розглядала Україну як платформу для виходу на європейські ринки, на російські, білоруські. І сьогодні ця тенденція зберігається.  Чесно скажу. Не все так просто. Іран є Іран. Своя специфіка, свої питання. І моя остання поїздка, яка відбулася за сприяння саме іранської сторони, зокрема дякуючи пану Джафарі, керівнику дуже потужної тамтешньої компанії, ка має 8 підприємств в Ірані,  ще раз засвідчила про актуальність цього напрямку. Звичайно є політична складова, є питання довіри між підприємствами, і це стосується і України, і Ірану.

Кор: Наскільки представницькими були зустрічі?

Макаганчук Ю.А.: Про те, що кількість компаній іранських, яка зацікавлена в співпраці з Україною величезна, ми відчули ще в Києві. Був такий випадок. В Києві проходила Україна іранська виставка. І іранська сторона звернулася до ІСС Ukraine з проханням організувати зустрічі з українським бізнесом. Виставку проводили не ми. І хоча до нас звернулися запізно, всього за 2 тижні, ми просто відчули той невикористаний потенціал взаємної співпраці. І в цій поїздці, я ще раз в цьому переконався. Рівень був дуже високий. Заступним міністра економіки, губернатор провінції, керівництво Іранської торгово-промислової палати. Біло більше 50 підприємців, які представляли реальний сектор економіки. Цікавий нюанс. Прийшли навіть росіяни. Я не тішу себе надіями, про економічну зацікавленість нашого північного сусіда, але той факт, що вони вважають дуже перспективним україно-іранську співпрацю, змушує їх відслідковувати цей напрямок, я для себе відзначив.

Кор: Є звичайно політичні нюанси у роботі з іранським бізнесом. Це перш за все питання санкцій, які то скасовуються, то впроваджуються. Це не сприяє розвитку бізнесу. Звідси таке питання, а чи не відчули ви зацікавленість іранців до інвестування в зведення промислових потужностей на території України?  

Макаганчук Ю.А.: Це була моя 4 поїздка до Ірану. І в цей раз я почув, що іранці готові не тільки інвестувати кошти, але і переносити своє виробництво в Україну. Це дуже важливий політичний крок з їх сторони. Їм вкрай необхідна підтримка тут на території України в цих питаннях. Саме те, що готова надати ІСС Ukraine, в нормальному розумінні лобіювання їхніх проектів. Можу Вас завірити, і це я кажу офіційно, близько 5 великих підприємств Ірану вже заявили, що готові перенести свої підприємства сюди. Це випуск продукції з доданою вартістю, робочі міста. І що важливо, вони не просять допомоги в збуті. У них є підписані контракти. Вони хочуть побачити в нас ту платформу, яка їм допоможе, звичайно, згідно чинного законодавства, підписаних з країною актів по торгівлі і співрозумінню. Але вони дуже хотіли б бачити нас партнерами.

Кор: Відносини відомо розвиваються step by step? Тобто якы кроки надалы?

Макаганчук Ю.А.: Є постійна, системна робота. Дякуючи президенту ІСС Ukraine Володимиру Щелкунову, було визначено напрямки руху і подальші кроки. З найближчих – ми запросили керівництво 13 провідних іранських компаній на урочистості, які відбудуться 7 вересня з нагоди 20 річчя від початку роботи українського національного комітету Міжнародної торгової палати.   

Кор: Скажіть, а наскільки бракує інформації про іранський бізнес в Україні і навпаки. Адже це перша передумова налагодженню контактів. І наскільки я знаю, в Ірані Ви презентували, зокрема інформаційну платформу, як один з механізмів, які пропонуватиме ІСС Ukraine для налагодження бізнес співробітництва?

Макаганчук Ю.А.: Презентація цього проекту була зроблена і пройшла на ура. Був дуже великий інтерес. Навіть північні сусіди, про яких я згадував, на початку іронічно посміхалися, а потім почали активно щосбь нотувати в блокноти із серйозним виглядом. Я розказував іранським колегам як ми хочемо зробити. З іранської сторони ми отримали коментарі, що вони б хотіли додати в розвитку цієї платформи, адаптовано до специфіки цього напрямку. І ті питання які ми оговорили, і почали по ним співпрацювати, були загалом прийняті як стартова позиція.  І тому, коли на початку вересня в Україну прилетить іранська делегація вже буде розмова більш детально по конкретним проектам. Так що чекаємо.

Кор: Дякую.

Інформація від ICC Ukraine

ICC Ukraine повідомляє, що Постановою правління № 3 Про зміни у керівному складі від 30 березня 2017 року, згідно підпункту четвертого пункту 11.2 Статті 11 та до підпункту четвертого, пункту 10.2 Статті 10 Статуту УНК МТП Колос Олена Володимирівна звільнена за власним бажанням з посади Віце-президента із стратегічних комунікацій, та виведена зі складу Правління.

Також  Постановою № 2 засідання Загальних Зборів  згідно Статуту (ст. 11.2) від 21 грудня 2017 року – повноваження радника президента ІСС Ukraine з питань регіональних інвестицій Колос Олени Володимирівни – припинено.

Виконавча рада ICC своїм рішенням призупинила право голосу Національних комітетів МТП Росії та Карибського басейну

На засіданні Виконавчої ради ІСС, яке відбулося в Парижі наприкінці, було офіційно призупинено надання послуг та права голосу НК ІСС Росії та Карибського басейну відповідно до статті 6.3 Конституції МТП. Для ICC Russia це наслідок невиконання своїх зобов’язань перед ICC. При цьому штаб-квартира ICC підтримує зв’язок з керівництвом НК, щоб вирішити цю проблему. Для ICC Карибського басейну, призупинення було зроблено за запитом НК, оскільки воно починає етап власної реорганізації. Призупинення дії ICC Russia та ICC Карибського басейну діє з 22 червня 2018 року, протягом року.

Припинення діяльності Національного комітету МТП є першим кроком до відкликання Всесвітньою радою ІСС. Після рішення про призупинення надання послуг та права голосу, за Статутом, розпочинається річний період обговорення усіх моментів, які слід виконати Національним Комітетом, для поновлення своїх прав.  Для призупинення дії, що підлягає скасуванню, повинна бути виконана вся низка зобов’язань Національним комітетом перед ІСС, включаючи повне врегулювання проблеми внесків, та план забезпечення стабільності, повідомляється в оприлюдненому документі Світової ради МТП.

«Єдине вікно» – найоптимальніший варіант спрощення оформлення вантажів при експортно-імпортних операціях

Система глобальної світової торгівлі стрімко розвивається. І нині виглядає справжнім рудиментом, коли при шалених темпах і велечезних обсягах транскордонних рухів товарів – на кордоні слід витрачати час на оформлення документів у віконці кожної устнови. А по деяким видам вантажів таких віконець, де слід збирати довзволи і візи, більше 10. І проблема ця існувала фактично у всіх країнах. Коли експерти порахували – то існуюча система завдавала збитки всім. Тоді почали відпрацьовуватися різні системи, які надалі отримали назву «Єдине вікно». Про міжнародний досвід, перспективи роботи цієї системи в Україні, ми попросили поділитися своїми думками Голову комісії по спрощенню формальностей Громадської ради при Державній авіаційній сліжбі України. Віктором Яценко

 

Журналіст: Віктор Антонович, який міжнародний досвід впровадження проекту механізму «єдиного вікна» нині існує?

Яценко В.А.: Почнемо з методологічних основи спрощення торговельних процедур і електронного бізнесу. Центр зі спрощення процедур торгівлі та електронним діловим операціям Організації Об’єднаних Націй СЕФАКТ ООН розробив низку стандартів, рекомендацій та інструментів в області спрощення торговельних процедур і електронного бізнесу, які були схвалені в ході великого міжурядової процесу і застосовані в глобальному масштабі.
До таких стандартів належать видані в різний час Рекомендації ООН:
• Створення механізму «єдиного вікна». Рекомендація № 33. Європейська економічна комісія ООН. Женева, липень 2005. ;
• Спрощення та стандартизація даних для міжнародної торгівлі Рекомендація № 34. Європейська економічна комісія ООН. Женева, 8-10 грудня 2010 р .;
• Вироблення правової основи системи «єдиного вікна» в міжнародній торгівлі. Рекомендація № 35. Європейська економічна комісія ООН. Женева, 11 серпня 2010 р


         Впровадження механізму «єдиного вікна» дає для держави наступні вигоди:
• Більш ефективний і раціональний розподіл ресурсів;
• Усунення проблеми недоотримання доходів (і найчастіше їх збільшення);
• Більш суворе виконання вимог торговими підприємствами;
• Підвищення безпеки;
• Підвищення сумлінності і транспарентності.
            

У свою чергу торгівля від впровадження механізму «єдиного вікна» може очікувати наступні вигоди:
• зниження витрат завдяки зменшенню затримок;
• прискорення митного оформлення та отримання дозволу на відвантаження;
• передбачуване застосування і роз’яснення правил;
• підвищення ефективності та раціонального розподілу ресурсів;
• підвищення транспарентності.

       У доповненнях до Рекомендації № 33 СЕФАКТ ООН розглядаються три основні моделі створення механізму «єдиного вікна»:
– Єдиний орган, який отримує інформацію в паперовій або електронній формі, поширює цю інформацію серед усіх відповідних державних органів і координує заходи контролю з метою попередження виникнення непотрібних перешкод в логістичному ланцюжку.
Наприклад, в рамках шведського механізму «єдиного вікна» митниця виконує окремі завдання від імені деяких органів (головним чином для Національного податкового управління (ПДВ з імпорту), Статистичного управління Швеції (торгова статистика), Ради по сільському господарству Швеції та Національної ради з торгівлі ( ліцензування імпорту));
– Єдина автоматизована система для збору та поширення інформації (державна чи приватна), в рамках якої інтегровані процеси електронного збору, використання і поширення (і зберігання) даних, що стосуються транскордонної торгівлі.
Наприклад, в Сполучених Штатах розроблена програма, відповідно до якої трейдери можуть представляти стандартні дані тільки один раз, а система обробляє і надсилає ці дані установам, зацікавленим в тій чи іншій угоді. Існують різні можливості:
– інтегрована система: дані обробляються в рамках системи;
– інтерфейсна система (децентралізована): дані направляються відповідній установі для обробки;
– комбінація перших двох систем.
Автоматизована інформаційно-операційна система, за допомогою якої трейдер може представляти електронні торгові декларації різним органам для обробки і підтвердження методом однократного запису.
       При цьому підході підтвердження передаються в електронному вигляді від державних органів на комп’ютер трейдера.
Така система використовується в Сінгапурі і Маврикії. Крім того, в сінгапурської системі збори, податки і мита обчислюються автоматично і списуються з банківських рахунків торговельних підприємств. В контексті створення подібного роду системи слід враховувати фактор використання основного набору даних, що включає в себе конкретні ідентифікаційні параметри, які завчасно в попередньому порядку визначені і апробовані для всіх відповідних операцій.

          Однак роль головної організації зовсім не обов’язково повинна виконувати державна організація: нею може бути приватна установа, наприклад Торгова палата, або напівдержавна організація, наприклад Рада з торгівлі. Разом з тим приватним організаціям часом не вистачає правових повноважень для випуску і прийому інформації та документів, а також правозастосовних повноважень. Тому при такому сценарії приватна організація, можливо, повинна заручитися відкритою офіційною підтримкою будь-якої державної організації, яка має такі повноваження.
        Одним із прикладів партнерства між приватним і державним секторами, яке привело до створення «єдиного вікна», служить компанія «Морішіус Нетуорк сервісіс ЛТД» на Маврикії. Вона являє собою тристороннє спільне підприємство за участю представників державного та приватного секторів та зарубіжного технічного партнера.
    В ролі головної установи найчастіше виступає митниця, причому частотний розподіл є таким:
• митниця (включаючи міністерство фінансів): 7;
• портова влада: 2;
• інші державні органи: 1;
• партнерство між приватним і державним секторами: 2.
       Головний офіс може виконувати лише координаційну роль (наприклад, як в Нідерландах), або може виникнути необхідність в розробці свого роду угоди, що визначає функції і обов’язки причетних суб’єктів і організації або (приватної або приватно-державної) компанії, що забезпечує функціонування «єдиного вікна». Порядок такої взаємодії може піддаватися періодичній оцінці.

         Аналіз досвіду впровадження «єдиних вікон» показав, що існує кілька моделей їх впровадження за участю держави та приватних структур:
Щодо фінансування:
– Державою. (Фінляндія, Швеція, США);
– Приватним сектором. (Гватемала, Німеччина);
– Державно-приватне співробітництво. (Китай, Малайзія, Маврикій, Сенегал, Сінгапур).
Щодо використання «єдиного вікна»:
– Обов’язково. (Фінляндія, Гватемала, Маврикій, Сенегал);
– Добровільно. (Китай, Німеччина, Малайзія, Швеція, США).
За яку представляють послуг
– Безкоштовні. (Фінляндія, Швеція, США);
– Платні – за різними схемами. (Гватемала, Німеччина, Китай, Малайзія, Маврикій, Сенегал, Сінгапур).

 

Журналіст: А яка ситуація в Україні?


Яценко В.А.: Спрощення формальностей в системі міжнародної торгівлі. Впровадження в системи «єдиного вікна» в Україні теж рухається. Закладається законодавчо-нормативна база.
        5 квітня 2018 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект №7010 “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму” єдиного вікна “і оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”. За прийняття документа проголосували 231 народний депутат.
         “Досі не досягнуто головної мети створення механізму” єдиного вікна “- спрощення процедур торгівлі та скорочення часових витрат бізнесу на здійснення процедур оформлення товарів за рахунок одноразового подання підприємством уніфікованого набору відомостей, які повинні використовуватися всіма контролюючими органами, через” єдине вікно “, – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. Також, зокрема зазначається, що прийняття документа обумовлено “необхідністю поліпшення умов ведення зовнішньоекономічної діяльності в Україні, зменшення часу, який необхідний для здійснення експортно-імпортних операцій і, відповідно, поліпшення інвестиційної привабливості в країни шляхом законодавчого врегулювання взаємодії між органами доходів і зборів, іншими державними органами та учасниками транскордонної торгівлі з використанням механізму “єдиного вікна”.
       У той же час ще 25 травня 2016 року Кабінет Міністрів України затвердив концепцію створення автоматизованої системи “єдине вікно” для митниці. Йдеться про електронній системі обміну даними, що дозволить різним службам контролю в митних пунктах автоматично обмінюватися інформацією про вантаж, який перетинає кордон України.
         31 січня 2018 уряд додав до переліку місць митного оформлення товарів за принципом “єдиного вікна” місця митного оформлення, розташовані в пунктах пропуску через державний кордон України.
       Державна фіскальна служба України повідомляла в березні 2018 року, що більшість оформлень товарів на українській митниці проходить за принципом “єдиного вікна”.
       У той же час у Верховній раді України в даний час знаходяться на розгляд ряд Законів України розглядають питання спрощення формальностей:


– «Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України стосовно уповноваженого економічного оператора та спрощений митний формальностей» №4777 від 03.06.2016;

– «Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (стосовно деяких питань виконання Глави 5 розділу IV угідь про асоціацію між Україною, з однієї стороні, та Європейськім Союзом, Європейськім співтовариством з атомної ЕНЕРГІЇ та державами-членами, з Іншої сторони» № 7473 від 29.12.2017.
– «Про внесення змін до Митного кодексу України стосовно уніфікованої митної квитанції» (реєстр. № 4871 від 29.06.2016р.), Поданий Кабінетом Міністрів України, Який 04.04.2017 р. Прийнято у Першому читанні;
– «Про внесення змін до Митного кодексу України стосовно приведення транзитних процедур у відповідність з Конвенцією про єдиний режим транзиту та Конвенцією про Спрощення формальностей у торгівлі товарами» (реєстр. № 5627 від 29.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.
          Що стосується проекту Закону України № 4777 від 03.06. 2016, то за висновком Головного науково-експертного управління Апарата Верховної Ради України, законопроект має ряд невідповідностей нормам чинного митного законодавства ЄС.
Одне з них стосується умов надання спеціальних митних спрощень. У проекті передбачено подання їх виключно уповноваженим економічним операторам, в той час як відповідно до митного законодавства ЄС спеціальні митні спрощення, які представляються виключно уповноваженим економічним операторам, є лише частиною загальної системи митних спрощень, для отримання багатьох з Кторов мати статус УЕО не обов’язково.
           Що стосується проекту Закону України № 7473 від 29.12.2017 те в проекті закону шляхом внесення змін до «Митного кодексу України» пропонується впровадження в Україні інституту «авторизованого економічного оператора».
Головне науково-експертне управління Апарата Верховної Ради України розглянувши проект закону вважає, що в зв’язку з тим що на розгляді Верховної Ради України знаходяться законопроекти:
– «Про внесення змін до Митного кодексу України стосовно уповноваженого економічного оператора та спрощений митний формальностей» (реєстр. № 4777 від 03.06.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, яким передбачається удосконалити процедуру здійснення митно формальностей, а також інститут уповноваженого економічного оператора, що, як зазначається у Пояснювальній записці до нього, «забезпечить: надання суттєвих спрощень митних формальностей для підприємств з високим ступенем довіри; закладення передумов для майбутнього визнання статусу уповноважених економічних операторів, що надається митними органами України, органами країн ЄС, та доля українських УЕО у формуванні так званого безпечного ланцюгу постачання товарів відповідно до вимог Рамкової стандартів ВМО; Підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на зовнішньому та внутрішньому ринку »;

– «Про внесення змін до Митного кодексу України относительно уніфікованої митної квитанції» (реєстр. № 4871 від 29.06.2016р.), Поданий Кабінетом Міністрів України, Який 04.04.2017 р. Прийнято у Першому читанні;
– «Про внесення змін до Митного кодексу України относительно приведення транзитних процедур у відповідність з Конвенцією про єдиний режим транзиту та Конвенцією про Спрощення формальностей у торгівлі товарами» (реєстр. № 5627 від 29.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, – то, оскільки зазначений законопроект внесений тим же суб’єктом права законодавчої ініціативи, що і законопроект, який розглядається, Кабінетом Міністрів України, на думку Головного науково-експертного управління Апарата Верховної Ради України, з метою необхідності дотримуватися політики послідовності при впровадженні в Україна інституту авторизованого економічного оператора доцільно забезпечити узгодження зазначених пропозицій.
            Потрібно відзначити, що в процесі узгоджень доцільно запросити громадськість в особі громадських рад при відповідних центральних органах влади для забезпечення всебічного розгляду пропозицій щодо проектів законів. І такі прецеденти вже існують. Прикладом того як можна залучати громадськість – є розробка Транспортної стратегії України до 2030 року. До її розробки Мінінфраструктури України залучило членів Громадської ради при Державіаслужбі України, Асоціацію аеропортів України Цивільної авіації, Асоціацію авіаційного транспорту.
Що стосується «Єдиного вікна» то в Стратегії в розділі «Послуги авіаційного транспорту» пропонується використовувати досвід впровадження «Інформаційної системи портового співтовариства» в морських портах України в аеропортах України при оформленні міжнародних перевезень вантажів.

Журналіст: Дякую Вам.

Віце-президент ІСС-Ukraine Юрій Макаганчук на запрошення іранських діловик кіл відвідав Тегеран, де мав плідну зустріч з тамтешнім бізнесом

Країна необмежених можливостей для бізнесу, так назвав Іран Юрій Антонович. Так само як необмежені можливості для двостронніх бізнес-контактів. Іран вкрай потребує відкритих вікон на іноземні ринки, і Україна, з її потенціними  можливостями як ніхто підходить для такої взаємовигідної співпраці. На зібранні, де були присутні майже 2 сотні іранських бізнесменів Юрій Макаганчук презентуквав ІССUkraine, як провідну громадську інституцію, яка постійно налагоджує, курує і супроводжує інвестиційні проекти. Разом з цим було презентовано новий інформаційний проект ІССUkraine, який дозволить значно спростити пошук та налагодження відносин між українським та іранським бізнесом.

Докладніше про враження від ділової проїздки та перспективи співробітництва в інтерв»ю з Віце-президент ІСС-Ukraine Юрій Макаганчуком, яке зараз готується до друку.

ICC, UNCITRAL відзначають 60-річчя Нью-Йоркської конвенції

У приміщенні суду Даніеля Патрика Мойніхана південного округу Нью-Йорка відбувся спеціальний прийом, присвячений 60-річчю Нью-Йоркської конвенції. ICC та UNCITRAL були співзасновниками цієї події, в якій взяли участь понад 150 членів міжнародного арбітражного співтовариства в Нью-Йорку.

Інформаційна довідка:  Міжнародно-правову основу визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень становить прийнята 10 червня 1958 року в Нью-Йорку, США, Конвенція Організації Об’єднаних Націй про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йоркська Конвенція 1958 року), до якої по станом на 2013 рік приєдналося 149 країн з 193 країн-учасниць Організації Об’єднаних Націй [1].

Відповідно до частини 1 статті V Нью-Йоркської Конвенції 1958 року, в визнання і приведення у виконання іноземного арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона подасть компетентної влади за місцем, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання відповідні докази того.

Генеральний секретар Міжнародної торгової палати Джон Дентон зустрівся з Нью-Йоркським міжнародним арбітражним співтовариством вперше після того, як очолив ІСС в травні 2018 року. “Нью-Йоркська конвенція є надзвичайним прикладом того, як бізнес та уряди можуть працювати разом для зміцнення глобального управління “, – сказав він. “Його незмінна актуальність є свідченням лідерства МКК у формуванні глобального середовища для вирішення приватних спорів протягом минулого століття”. Пан Дентон привітав ЮНСІТРАЛ та інші організації, присутні на зібранні у їх спільних зусиллях, які були докледені, щоб забезпечити чіткість в застосуванні та тлумаченні Нью-Йоркську Конвенцію.  


Г-жа Нансі Тевенін, генеральний радник ICC USA, зазначила: “Існує елегантність того факту, що цей виважено сформульований документ є одним з наймогутніших інструментів міжнародної ділової спільноти для сприяння торгівлі та інвестиціям в світовому масштабі.”

Грант Хансіан, голова Міжнародної арбітражної групи Бейкер Маккензі в Північній Америці та член Суду ICC, сказав: “Це було особливим привілеєм для ICC та арбітражного співтовариства Нью-Йорка бути запрошеним на святкування 60-річчя Нью-Йоркської конвенції. Великий успіх Конвенції в забезпеченні універсальної основи для виконання арбітражних угод є джерелом особливої ​​гордості для Міжнародної Торгової Палатаи, який ініціював процес розробки, та призвів до прийняття Конвенції Організацією Об’єднаних Націй в 1958 році. Цей документ та багато додаткових Проектів ЮНСІТРАЛ демонструють постійну важливість державного співробітництва з метою сприяння ефективному, справедливому вирішенню комерційних та інвестиційних спорів “.

Яс Баніфатемі, партнер і заступник керівника практики міжнародної арбітражної практики Шеарман і Стерлінг та віце-президент Суду МКК, сказав: “Універсальність та активна реалізація Нью-Йоркської конвенції 1958 року на внутрішньому рівні робить його одним з найбільш успішних досягнень ЮНСІТРАЛ. Через шістдесят років після його створення ці функції також підтверджують роль, яку Конвенція відіграла і продовжує грати як один з основних інструментів та основ сучасного міжнародного арбітражу “.

Бенно Кіммелман, партнер та співзасновник міжнародної арбітражної практики Сідлі Остіна підкреслив: “Організації, відповідальні за розробку та підтримку прийняття Нью-Йоркської конвенції, в тому числі ICC та ЮНСІТРАЛ, змінили ландшафт міжнародного врегулювання спорів. Сьогодні, через 60 років після підписання Конвенції, міжнародний арбітраж – це вибір партій у всьому світі для врегулювання їх комерційних спорів. Це дивовижне досягнення “.

Офіційному прийняттю передував спеціальний захід – «круглий стіл» де зібралися обговорити нагальні проблеми представники Міжнародної комісії міжнародного судочинства, Міжнародної асоціації юристів, Міжнародної ради з питань комерційного арбітражу, Міністерства торгівлі США та ЮНСІТРАЛ, які розглядають популяризацію застосування та інтерпретація Нью-Йоркської конвенції.

СУМЩИНА: НА ПОРОЗІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Початок 2018 року став для України знаковим. Уряд схвалив Концепцію розвитку Цифрової Економіки на 2018-2020 роки та затвердив план заходів щодо її реалізації. Концепція – це фактично дорожня карта цифрової трансформації економіки. Документ  передбачає перехід від сировинного типу економіки до високотехнологічних виробництв та ефективних процесів за допомогою ІТ-технологій та комунікацій.
Сумська область претендує стати пілотним регіоном у реалізації процесів цифровізації.  
Про це йшлося під час розширеного засідання робочої групи з цифровізації під   головуванням керівника апарату облдержадміністрації Дмитра ЖИВИЦЬКОГО, за участю фахівців Громадської спілки «Хай-Тек Офіс Україна», керівників структурних підрозділів облдержадміністрації, представників районів та міст Сумської області.
Під час наради обгородили основні напрямки цифровізації, зокрема, зупинилися на освіті, медицині, інтернетизації, Smart City, тощо.
«Сьогодні вся економіка, реформи потребують нових технологій, і тому від нашого рівня цифрової освіти і залежатиме рівень конкурентоспроможності області, фахівців. Наше завдання – створити такий рівень життя і послуг для мешканців області, щоб вони хотіли і могли працювати тут, а не за кордоном. Тому ми зокрема зацікавлені, щоб у нас з’явився доступ до Інтернету в усіх населених пунктах області», – розповів Дмитро Живицький.
Виконавчий директор «Хай-Тек офіс Україна» Андрій БІРЮКОВ наголосив, що у регіонах найголовніше – це цифрова інфраструктура. Тому основне завдання – забезпечити якісний швидкісний Інтернет у навчальних закладах, об’єктах соціальної сфери, домогосподарствах.  «Наскільки швидко відбуватиметься цей процес на Сумщині, говорити поки що рано, однак, саме ця область виявила велику зацікавленість до цифрових технологій», – додав він.
Керівник регіонального представництва  Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine в Сумській області, колова комісії з Цифрової Економіки, представник «Хай-Тек Офіс Україна» в Сумській області Володимир ДЕМУРА навів приклади успішної цифровізації в Естонії, де взагалі відсутні паперові документи. Та підкреслив, що Сумщина у майбутньому має усі шанси стати повністю цифровізованою областю. Адже у нас вже готують висококласних IТ-спеціалістів, що є одним із основних важелів у цьому напрямку. «Те, що цифрові технології все глибше проникають в наше життя – очевидний факт. Як і те, що цей процес буде розвиватися все більш інтенсивно. Цифровизація, або цифрова трансформація суспільства, стає чи не ключовим фактором, що впливає буквально на всі суспільні процеси, як повсякденні, так і глобальні. Тому наше завдання – залишатися в авангарді процесів, які відбуваються у світі», – наголосив Володимир Демура.
 Як зазначив голова правління Інтернет-асоціації України Олександр ФЕДІЄНКО, на жаль, місцевими підприємствами, навіть державними, не виконується існуючий закон про доступ – вони не дозволяють прокладати кабелі зв’язку через свої канали. Тому фахівець переконаний, що для успішного впровадження сучасних технологій має бути злагоджена робота тих, хто потребує інтернету, тих, хто може його надати і тих, хто координуватиме цю роботу.
Директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Вікторія ГРОБОВА і заступник начальника управління охорони і здоров’я Надія ЛИСЕНКО серед основних проблем одноголосно виокремлюють відсутність повноцінної  матеріально-технічної бази для роботи в мережі, навіть там, де є Інтернет, а фахівці в освітній і медичній галузях у переважній більшості вже передпенсійного віку і не освоюють у повній мірі сучасні технології.
Дмитро Живицький доручив управлінню інфраструктури розробити карту Інтернет-покриття  регіону, у якій чітко буде видно, наскільки область вже забезпечена Інтернетом і де потрібно його проводити у першу чергу. Це стане першим кроком реалізації цифрового порядку денного на Сумщині.
 
За матеріалами прес-служби Сумської ОДА.